Перейти до основного вмісту

Публікації

Напередодні львівської прем'єри "Земля"

Для Національного театру імені Марії Заньковецької настав час змін, які розпочалися з призначення Максима Голенка в.о. директора-художнього керівника. Хоч новий керманич у численних інтерв’ю зазначав, що це буде “ніжна історія”, прогресивний львівський глядач сподівається на якісне оновлення репертуару.  Автор афіші Сергій Маслобойщиков Першим кроком до оновлення мистецького реноме театру стане прем’єрна вистава “Земля” за Ольгою Кобилянською, для роботи над якою запросили Давида Петросяна, режисера київського Національного театру імені Івана Франка, і це буде його друга постановка цього твору (перша відбулась на Камерній сцені франківців у 2018 році).  “Бажання іншого прочитання виникає від трансформацій, які відбуваються в країні і в тому, як ти це відчуваєш” , — розповідає Давид. Порівнювати обидві вистави немає причин, адже львівська вистава матиме нове сценічне прочитання: “Нові акценти, нове художнє оформлення, нові теми, нові мізансцени. Нічого з того, що було в по...

«Як говорити/писати про війну у драматургічних текстах» - IV Лабораторія драматургії

18 вересня 2023 року у Києві стартувала ІІ Резиденція IV Лабораторії драматургії, яку проводить Національна спілка театральних діячів України за підтримки Українського культурного фонду. Тема цьогорічної Лабораторії драматургії «Як говорити/писати про війну у драматургічних текстах», завдання – створення актуальних якісних п’єс, налагодження співпраці між режисерами і драматургами, збільшення присутності сучасної української драматургії в театрах України та за кордоном. Організаторами було відібрано 13 учасників : 7 драматургів (Оксана Гриценко, Ганна Захожа, Лєна Кудаєва, Ольга Мацюпа, Олег Михайлов, Анастасія Пугач, Катерина Пенькова) та 6 режисерів (Іван Данілін, Дмитро Леончик, Дмитро Некрасов, Катерина Парфир’єва, Аліна Рашко, Олена Ткачук). На І Резиденції, яка проходила у липні в Івано-Франківську, учасники слухали лекції драматургині Ірини Гарець та психологині Оксани Татарин, мали воркшопи з кураторами-драматургами Лєною Лягушонковою і Павлом Ар’є. На зустрічах було розглян...

Празьке Квадрієнале 2023. Як це було

  У червні відбулось вже 15-те Празьке Квадрієнале (PQ) - світова виставка, присвячена перформативному дизайну. Україна теж взяла участь представивши відвідувачам павільйон-сад.  Pro образ українського саду і враження від втілення ідеї України, pro найбільш яскраві павільйони, pro світові тенденції перформативного мистецтва, а також pro спільне і відмінне між нами і світом розповідають творці українського павільйону на PQ 2023 Богдан Поліщук , Юлія Глушко та Олег Онещак . Богдан Поліщук: Переконаний, що кожна людина, яка відвідає якусь подію, матиме власні враження і висновки. Я розпочну з висновків. Важливо, щоб подібні міжнародні події відбувалися. Часи змінюються, змінюється концепція, масштаб, куратори, але традиція або лишається, або переривається. Традиція, яка має тяглість, має можливість еволюціонувати, отримувати нове дихання, відроджуватись після тяжких періодів. Але перервана традиція завжди пропонує єдину обставину: починай з нуля. Всоте починай з нуля. Тому те, ...

Стартує ІV Лабораторія драматургії НСТДУ 2023

На початку липня 2023 року стартує вже четверта за рахунком «Лабораторія драматургії НСТДУ», яка буде тривати до кінця жовтня. А розпочнеться вона з першої резиденції, яка буде проходити з 2 по 8 липня в Івано-Франківську. Захід проводить Національна спілка театральних діячів України за підтримки Українського культурного фонду .   Тема ІV Лабораторії: «Як говорити/писати про війну у драматургічних текстах». Мета заходу – створення актуальних якісних п’єс, налагодження співпраці між режисерами і драматургами, збільшення присутності сучасної української драматургії в театрах України та за кордоном.   Проєкт засновано 2019 року за ініціативи Голови НСТДУ Богдана Струтинського : «Нині, під час повномасштабної війни, багато театрів прагне говорити з публікою про наболіле, про наше сьогодення, але не всі розуміють, як саме це робити, які теми можна, а які не варто піднімати, як подавати тему війни, аби не травмувати. Та сама історія з драматургами. Тому важливо нині дати інстру...

Богдан Поліщук: "Мистецькі проєкти не можна відкладати на потім"

Перемагати на культурному фронті та засіювати світ правдивим розумінням українського мистецтва нам доведеться ще довго після перемоги у війні, переконаний Богдан Поліщук , куратор українського павільйону на Празькому Квадрієнале Сценографії. Pro участь у Prague Quadrennial, pro український павільйон на Тбіліському Бієнале, pro співпрацю з митцями і здобутки Галереї сценографії, pro спротив на культурному полі та місце митця у війні Богдан розповідає для ProТеатру. «В Україні війна! Багато можна говорити про ворогів, про відсутність можливостей. Але сьогодні я б хотів говорити не про ворогів, а про друзів. Не про відсутність, а, навпаки, про прочинене вікно тих таки можливостей. Передбачувано, буду говорити про мистецтво, театр і Галерею Сценографії. Наші скромні здобутки – цеглини, які вкладаємо у загальний фундамент нашого завтрашнього: «З ПЕРЕМОГОЮ!». Pro здобутки Те, що сьогодні можна охрестити «здобутком», «успіхом», «реалізованим проєктом» – має неймовірно високу ціну, яка сплач...

Острів Немезиди | Прем'єра "Візит", реж. Давид Петросян

На сцену Театру Франка наприкінці цього березня, попри всі воєнні перешкоди, ступила вистава Давида Петросяна   «Візит» за п’єсою Ф. Дюрренматта. Постмодерний текст «Гостини старої пані» бачив, напевно, всі найвідоміші світові сцени, а на екранах пара Інгрід Бергман і Ентоні Квінна закарбувала цей сюжет в історії кінематографу. Франківська сцена з цим твором зустрічається вже вдруге, адже 1983 року Сергій Данченко разом з Данилом Лідером препарують психологію суспільства та особистості завдяки Дюрренматту. Історію мільярдерки Клер Цеханасян, яка повертається у рідне місто Ґюллен через багато років, щоб помститися за скалічене життя своєму коханому юності Альфреду Іллю, який лишив її вагітною, не визнав дитини, а сам одружився із заможною нареченою, можна було б вважати доволі класичним зразком історій помсти, якби ми не говорили про Дюрренматта і постмодерн. І якби не йшлось про візію і відчуття вертикалі сенсів у роботах Давида Петросяна. Перед нами постає зубожіл...