ProТеатр

Вчора великому українському артисту Богдану Ступці мало б виповнитися 80 років. ProТеатр запропонував поділитися спогадами про Майстра акторів та колег, які не один рік працювали разом з ним. Григорій Гладій "Цю світлину мені колись прислав Віктор Марущенко, нині покійний. Якщо не помиляюсь, то це момент репетиції «Дяді Вані», коли я вводився на роль Астрова, замість Валерія Івченка. Це початок 80-х. Спробую написати щось про Богдана, а, водночас, не хотів би відписатися загальними фразами; та й воно не так просто, знайти адекватні слова, які могли б передати всю глибину моїх почуттів щодо, дорогої для мене, людини, якою для мене був Богдан. У нас були спільні плани на продовження співпраці після «Істерії», вистави, яка у багатьох сенсах стала пророчою. Роль Зіґмунда Фройда була знаковою для Богдана, він неодноразово признавався, що відчував неймовірну дотичність долі його персонажа до долі самої України. Це був 2004 рік, ще до Першого майдану. У момент агонії Фройда зі сцени ф...

Григорій Гладій – український актор театру та кіно, режисер, педагог; живе і працює в Канаді, протягом багатьох років співпрацює з Театром Просперо в   Монреалі. Сьогодні в міжнародний День Театру Григорій Гладій спеціально для ProТеатр поділився роздумами про вогонь Живого театру, і чому він обов'язково переможе. ...зараз, як ніколи, перед Театром постає нагальна потреба нової дефініції . Такої екзистенційної загрози перед самим інститутом театру на моєму віку ще не існувало . Навіть за часів тотального контролю, а вся моя юність, студентська і перші роки у професійних театрах, проходила під пильним наглядом владних органів, театри були надійно захищені від поганих впливів іззовні, здавалося, що так буде назавжди, і я особисто був готовий залишитися «невиїзним» на решту років свого життя. Ті молоді ентузіасти, що мріяли про «живий» експериментальний театр, винаходили способи, як, лишаючись «на плаву», такий театр практикувати. «Стійкий Принц» Марка Нестантинер...