Темрява породжує світло, ніч породжує купальську таємницю. У невеличкому сценічному просторі, передбаченого анатомією сцени театру «Золотих воріт», жодних декорацій. Прямокутний коридор суцільної ночі, де вглибині сцени в стіні крізь пелюстки запущеного вентилятора пробиваються слабкі пасма світла. Таке собі штучне сонце чи коловрат, як солярний символ квітки ночі Івана, котрим все почнеться, ним же і завершиться. Саме від цього моменту ми стаємо свідками «символопису» Івана Уривського завдяки тексту шведського драматурга з шекспірівським характером Августа Стріндберга. Фото Настя Тєлікова «Фрекен Юлія» – споконвічна історія любовного трикутника і важлива для Стріндберга тема нерівності крові: зраджена нареченим графиня Юлія ввіряється забороненій пристрасті і коханню до лакея Яна, що заручений з кухаркою Христиною ( Інна Скорина-Калаба), а графині не під стать така конкуренція. Проте і Ян перекреслює це кохання холодним чітким розрахунком вирватись у вищій світ зав...
Інформаційно-мистецький проект