ProТеатр

А ви знали, що за часів УНР  у Києві існувала Комісія з утворення Українського національного театру? Головою був Володимир Винниченко - відомий письменник і театральний драматург, на той час заступник голови Центральної Ради. Комісія зібралась 4 травня 1927 року. Постанова першого засідання Комісії  Постало питання про відкриття трьох театрів. ✔  Перший - "театр чистої драми для вистав української драми і українських перекладів з світового репертуару". Для нього слід утворити "драматичну трупу українських акторів". Вирішили "зараз же шукати поміж театрами м. Київа, більш менш, відповідальне мешкання" як тимчасове. В ідеалі - збудувати власне приміщення для цього колективу. Постанова першого засідання Комісії ✔  Другий - "зразковий народній театр, в якому б виставлялись побутові п'єси, оперети та все таке инше". Його запланували розмістити у Троїцькому народному домі (нині - Національний театр оперети). ✔  Третій

У Будинку актора в столиці намагаються забрати приміщення, яке знаходиться в історичній будівлі в центрі Києва на вул. Ярославів вал, 7. Караїмська кенаса – відома в столиці пам'ятка архітектури, побудована 1902 року за проектом архітектора Городецького. Директор Будинку актора Вікторія Московенко каже, що культурні діячі 38 років орендують це приміщення і утримують його за свій кошт. Але влітку 2018 року вони отримали лист від Департаменту культури і Департаменту комунальної власності КМДА про те, що історична будівля Караїмської кенаси йде на реставрацію, і договір оренди ніхто з ними продовжувати не буде. З червня планувалася реставрація головної будівлі, але потім з'ясувалося, що грошей на це немає. «Немає грошей навіть щоб продовжити проектні роботи. Проте, працівників Будинку актора виганяють на вулицю. При цьому нам не запропонували жодного альтернативного приміщення для продовження своєї творчої діяльності », - поскаржилася директор. Також вона вважає,

У будь-якому товаристві важливо не тільки і не стільки те, як ми одягнені, скільки те, чи вміємо ми бути інтелігентними глядачами і дотримуватися певних правил етикету. Нас в ProТеатр , як і всіх, дуже дратують люди, які не вимикають звук мобільного під час вистави або концерту. Але є і менш очевидні правила. Ми вже почали їх вивчати. Перевірте і себе, чи знаєте ви їх всі. ·                    Щодо одягу в кожному театрі діють свої правила. Наприклад, щоб потрапити в партер Віденської опери, необхідно дотриматись вечірнього дрес-коду. При цьому потрапити на балкон можна в будь-якому одязі. ·                    Непристойно викликати артиста оплесками, якщо запізнення становить всього 5 хвилин. Така поведінка демонструє крайню невихованість глядача. А тривала затримка вистави або концерту найчастіше пов'язана з якимось форс-мажором. Швидше за все, організатори вже вирішують цю проблему. ·                    Можна знайти чимало історій про те, як, наприклад, найдраматич

Вже 15 років вистава іде на повних аншлагах, на незмінному «overcrowding». Феномен? Безсумнівно. В сьогоднішньому театральному просторі вистав з такою репутацією не складно буде перелічити, і «Дядя Ваня» Молодого театру – одна із тих вистав. «На сцені люди обідають, п’ють чай, а в цей час руйнуються їх долі» - цей знаменитий афоризм Чехова якнайкраще відображає його драматургію. Патанатомія людського єства в нього беззаперечно точна, часто болюча і безпросвітна. Таким і постав «Дядя Ваня». Іван Войницький (Олексій Вертинський) у виставі з’являється вперше, наспівуючи італійською шматочок арії з опери Леонкавалло «Паяци» і це не випадковість. Це тонкий інтертекст ( «Смійся, паяце, над безталанним коханням. Смійся від горя, завданого тобі» ), що прокладає майбутній каркас образу дяді Вані: комічний, незграбний блазень-страдник, непозбавлений чехівської іронії, що безсумнівно виняткова фарба акторського «Я» Вертинського, що надає образу особливого оголеного нерву. Він

Загальному тренду на глобалізацію і діджиталізацію піддається і таке класичне мистецтво, як театр. Сьогодні знайти онлайн можна найрікісніші постановки - в тому числі і документальний театр, і жанр site specific. Ділимось з вами рекомендаціями Vogue UA , де і як «ходити» в театр в інтернеті. Digital Theatre Провідна у світі цифрова платформа для перегляду вистав Digital Theatre чимось нагадує Netflix: по-перше, для доступу до всіх вистав потрібно сплатити місячну підписку; по-друге, тут зібрані найсильніші постановки, по-третє, на сайті зручний інтерфейс. Специфіка Digital Theatre - світові прем'єри. Варто звернути увагу на постанвки британського Royal Exchane Theatre і шекспірівського театру "Глобус", а також прем'єри ключових фестивалів - Стетфордского і Единбурзького. Також є розділи з майстер-класами для студентів театральних вузів. Cennarium Специфіка цього майданчика - Мультижанрова: тут є і розділи, присвячені сучасному танцю, і stand-up,

 ProТеатр  - інфо-блог для тих, хто хоче знати більше про прем'єри, фестивалі, українських акторів та непересічні події театру. Вважаєте, що українська Мельпомена носить віночок і вишиванку? Тоді будьте готові розвінчати міф! На вас чекають лонгрінди, рецензії та найважливіші новини української сцени.