Перейти до основного вмісту

Театр УНР, який так і не народився

А ви знали, що за часів УНР у Києві існувала Комісія з утворення Українського національного театру?

На данном изображении может находиться: текст

Головою був Володимир Винниченко - відомий письменник і театральний драматург, на той час заступник голови Центральної Ради.

Комісія зібралась 4 травня 1927 року.
Постанова першого засідання Комісії

 Постало питання про відкриття трьох театрів.
✔ Перший - "театр чистої драми для вистав української драми і українських перекладів з світового репертуару". Для нього слід утворити "драматичну трупу українських акторів". Вирішили "зараз же шукати поміж театрами м. Київа, більш менш, відповідальне мешкання" як тимчасове. В ідеалі - збудувати власне приміщення для цього колективу.
Постанова першого засідання Комісії
✔ Другий - "зразковий народній театр, в якому б виставлялись побутові п'єси, оперети та все таке инше". Його запланували розмістити у Троїцькому народному домі (нині - Національний театр оперети).
✔ Третій - український оперний театр. Взагалі-то Оперний міський театр у Києві вже існував. Йшлося саме про український оперний. Ухвалили звернутися до Київської міської думи з вимогою забезпечити функціонування в одному приміщенні двох театрів - існуючого та нового. Останньому надавати сцену кілька днів на тиждень.
На одному з засідань розглянули питання про заснування театральної бібліотеки і театрального видавництва, створення драматичних шкіл по всій Україні, скликання Всеукраїнського з'їзду театральних діячів, а також про організацію Фонду українського театру.
Репертуар народного театру мав складатися з творів І. Котляревського, І. Тобілевича, М. Кропивницького, М. Старицького, І. Франка, С. Васильченка, М. Старицького та інших українських класиків, а також закордонних драматургів - Г. Ібсена, Ж.-Б. Мольєра, В. Сарду, В. Шекспіра, Ф. Шіллера.

Автор: Марія Шишкевич
Фото документу: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

Мітки

Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в н...
Дописати коментар
Докладніше

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі...
Дописати коментар
Докладніше

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз...
Дописати коментар
Докладніше