ProТеатр

В українському театральному просторі нарешті започатковано традицію показу відеоретроспектив своїх вистав. Так декілька років тому столичний Національний театр імені Івана Франка на Камерній сцені імені Сергія Данченка демонстрував вистави золотої режисерської колекції, а також постановки за участі Богдана Ступки. Минулого року глядачі львівського Театру імені Леся Курбаса протягом трьох місяців мали можливість   відвідувати покази архівних вистав з колекції свого театру. Однак Театр Курбаса пішов вперед і тепер тішить своїх глядачів, викладаючи відеозаписи архівних вистав у широкий доступ на платформі YouTube. Тож ми для вашої зручності зібрали відео Курбасівських вистав в одному місці. Гарного вам перегляду і затишного домашнього театрального вечора. 1. "Сни" за Федором Достоєвським, 1991 рік за романом "Злочин і кара" Ф. Достоєвського перша дія - запис репетиції; постановка Володимира Кучинського; друга дія - запис вистави; художник

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл

Італійське слово carnevale (carne vale) дослівно означає “м’ясо, прощавай”. Святкування розпочинається в тиждень перед великим постом і завершується за 40 днів до Великодня. Фото: BBC - карнавал 2019 року Історія Традиція відзначати карнавал бере свій початок ще з давніх часів, коли римляни збиралися на масові гуляння, щоб з вдячністю віддати шану богу Сатурну. Метою цих торжеств було стерти усілякі умовності між людьми, в тому числі і класові відмінності. Щоб раби і їх господарі відчували себе комфортно за одним столом, всі учасники карнавалів приходили в масках, щоб їх не впізнали. А вже традиційний карнавал у Венеції почався з перемоги Венеційської республіки над Патріархом Аквілеї 1162 року, коли люди, святкуючи, збирались на площі Сан Марко і танцювали. Цей фестиваль став офіційним у період Відродження. В XVII ст. карнавал у стилі бароко став засобом збереження престижного уявлення про Венецію у світі. Проте, за правління Імператора Священної Римської Імперії Ф

Один день лишився до прем’єри у Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Ставлять за мотивами відомої та улюбленої українцями “ За двома зайцями” Михайла Старицького. Але, ніхто ж не очікує на класичне прочитання, чи не так? Це було б банально, та й сучасний світ диктує свої умови. Як зазначено на офіційному сайті театру, Свирид Петрович працює не у цирульні, а в барбершопі і, цілком можливо, розрахуватися там можна біткоїнами (правда курс нині вже не вигідний). А у вільний час “халтурить” діджеєм, а не якимсь там тапером. Якщо вас не відлякали минулі речення, сміливо готуйте нарядне вбрання на суботу чи неділю. Або на квітень, адже, кажуть, що квитки розлетілися на місяць вперед. Отже, з новими словечками розібрались. Тепер перейдемо до головної фішки - живої музики! Композитор, автор текстів і пісень, виконавець головної ролі - Михайло Кукуюк - гарантія вибухових вражень! В одному з інтерв’ю він зазначає, що музичний напрям вистави - street culture.

23 лютого у київському Театрі на Подолі покажуть прем’єру рок-мюзиклу за мотивами Революції Гідності – « Got To Be Free або Маєш бути вільним » .  Свого часу відомий банкір і філантроп   Володимир Лавренчук записав разом з друзями-музикантами альбом Got to be free. Спочатку було створено приблизно 20 музичних композицій, котрі, як зазначає сам автор, стали його власною рефлексією на події періоду Революції гідності.   Потім ця музична основа обросла сценічною історією. Протягом чотирьох років рок-мюзикл пережив не одну трансформацію. До проекту свого часу долучались такі   митці, як Сергій Проскурня, Дмитро Лазуткін, Данило Білак та фронтмен гурту  KozakSystem Іван Леньо, що дебютував в головній ролі в перших показах мюзиклу. «Got To Be Free» позиціонується як альманах-рефлексія про естетику протесту, вибір, оновлення і єдність, що приніс Майдан. Від часу свого створення постановка вже проходила свою апробацію на закритих показах у Києві та Львові. В серпні 20

Молодий режисер Давид Петросян , про якого після постановки «Буна» заговорив весь театральний Київ, а вистава «Земля» ввійшла в ТОП театрального експертного рейтингу «Київський рахунок»,  19 лютого випускає нову виставу « DreamWorks » в Театрі на Подолі. Мелодраматична екзистенційна історія Івана Вирипаєва ілюструє сучасну модель стосунків. Режисер зазначив: «Ця п’єса з нетрадиційною композицією дуже гарно вписується у нетрадиційну архітектуру цього театру, його нову історію, нову віху». Обов’язки художник а -постановник а , художник а з костюмів, автора  музичного оформлення та художник а з освітлення також взяв на себе Давид Петросян . Репетиційний процес з акторами тривав 2 місяці, проте підготовка до зустрічі з ними, як каже режисер, зайняла навіть більше. Як йдеться в анотації, головний герой Девід, роль якого виконує В'ячеслав Довженко , після смерті дружини не може відпустити її і продовжити жити далі. Часто він з нею розмовляє і відмовляється повіри

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі

Постановки Еймунтаса Някрошюса були непростими, метафоричними, заплутаними, образними. Він творив у дусі символізму, по суті розповідаючи зі сцени не зміст літературного твору, а складаючи притчу. New York Times писала про "Гамлета" Някрошюса: "Емоції, якими мучаться його персонажі, так само прості і зрозумілі, як сили природи". Серед постановок Някрошюса найрізноманітніші твори: від Чехова з Пушкіним до Гете і Старого завіту. Його постановки завжди викликали бурю емоцій - від чистого захоплення до яскравої неприязні. Саме тому ProТеатр хоче запропонувати вам переглянути 5 його геніальних вистав у вільному доступі на Vimeo. 1."Квадрат" 1980 2.  "Дядя Ваня" 1986 3. "Ніс" 1991 4. "Гамлет" 1997 5. "Отелло" 2001