На сцену Театру Франка наприкінці цього березня, попри всі воєнні перешкоди, ступила вистава Давида Петросяна «Візит» за п’єсою Ф. Дюрренматта. Постмодерний текст «Гостини старої пані» бачив, напевно, всі найвідоміші світові сцени, а на екранах пара Інгрід Бергман і Ентоні Квінна закарбувала цей сюжет в історії кінематографу. Франківська сцена з цим твором зустрічається вже вдруге, адже 1983 року Сергій Данченко разом з Данилом Лідером препарують психологію суспільства та особистості завдяки Дюрренматту. Історію мільярдерки Клер Цеханасян, яка повертається у рідне місто Ґюллен через багато років, щоб помститися за скалічене життя своєму коханому юності Альфреду Іллю, який лишив її вагітною, не визнав дитини, а сам одружився із заможною нареченою, можна було б вважати доволі класичним зразком історій помсти, якби ми не говорили про Дюрренматта і постмодерн. І якби не йшлось про візію і відчуття вертикалі сенсів у роботах Давида Петросяна. Перед нами постає зубожіле містечко, в яке п
Інформаційно-мистецький проект