Влітку цього року мала змогу долучитися до репетицій вистави «Археологія однієї квартири», авторкою ідеї, драматургинею, режисеркою якої була Вікторія Миронюк, а єдиною перформеркою – Світлана Гриб. Репетиції в онлайні наразі вже не є винятком чи дивиною. Те, що здавалося неймовірним ще кілька років тому, стає нормою у сучасних умовах пандемії. Хоча саме моя робота відбувалася віч-на-віч з перформеркою, тобто у “живому” режимі в одній кімнаті, але Вікторія регулювала увесь процес з іншої країни – через zoom, skype, месенджери, тобто віртуально. Однак у цьому випадку дистанція тільки додала цікавих значень до самого задуму. Вистава демонструє вплив досвіду минулого через взаємодію сучасної дівчини з речами радянської культури - вона ніби прагне доторкнутися до того, що хоч і було не так давно, але вже зараз є для культури архаїчним, - і старається відтворити рештки радянського часу через рештки матеріальної культури на відстані у часі в кі...
Інформаційно-мистецький проект