ProТеатр

  28 вересня пішов з життя український фотограф Віктор Марущенко. Йому було 74 роки. На початку вересня стало відомо, що фотограф потребує тривалого лікування, та у зв’язку з цим артспільнота почала збір коштів. 9 вересня в галереї The Naked Room відкрили останню виставку Марущенка — «Архів» , де представили роботи, створені у 1970-90-х рр. Віктор Марущенко — фотограф, учасник понад 60 персональних і групових фотовиставок у Швейцарії, Німеччині, Франції, США, Канаді, Бразилії, Чилі, Словаччині та Україні. Був учасником 49-ї Венеційської бієнале у 2001 році, де представив проєкт «Чорнобиль», та бієнале в Сан-Паулу в 2004. Фотографії Марущенка знаходяться в колекціях музеїв, галерей і приватних колекціях. У 2004 році Віктор Марущенко також заснував власну школу фотографії та займався викладацькою діяльністю. Одна із відомих серій його фото "Україна після Чорнобиля" була створена у 1986 році . Особливе місце в доробку майстра займають театральні фото. Митці, вистави на фо

Театр на Подолі розпочинає роботу над великим проєктом – розробкою масштабного відеопродакшену, в рамках якого буде реалізовано зйомки вистав та сюжетів про внутрішню роботу театру. Проєкт ще під час карантину ініціювала Даша Малахова, оголосивши про перемовини щодо реалізації 3D зйомки свіжої прем’єри театру «Кам’яний господар». Даша Малахова зазначає: «Я вирішила зробити проєкт, використовуючи найновіші технології, щоб зняти український театр так, щоб в нього відразу захотілося піти. 10 онлайн прем'єр кожної вистави будуть абсолютно безкоштовними, а потім квиток на онлайн-показ можна буде купити в театрі. 10 вистав, по 10 прем'єр. 100 показів. Ще ми знімемо 10 документальних серій про український театр, про Театр на Подолі, про те, хто в театрі працює і як все працює. Покажемо як знімався наш проєкт і зробимо все, щоб ви побачили проєкт нашими очима і надихнулися». Раніше ми розповідали, що Даша Малахова і Театр на Подолі готують відеопроєкт за виставою "Камінний госпо

  Карантин став неабияким випробуванням для культурної індустрії. І поки лікарі вдень і вночі рятують життя від COVID-19 , культурну сферу від недуги пандемії не рятує ніхто. К реативні заходи ніколи не давали мегаприбутків , а зараз в умовах жорстких обмежень куратори вимушено стають заручниками кредитів. Музичний і театральний бізнес перебуває на межі катастрофи. Навіть знаменитий Ендрю Ллойд Веббер   працює волонтером на тестуванні вакцини від «ковіду», бо йому просто немає чим займатись. Якщо в західних країнах правила організації масових заходів встановили заздалегідь з огляду на майбутнє, то в Україні, залежно від «фарбування» карантинних зон все змінюється декілька разів на тиждень. До прикладу 14 вересня Київ було переведено до помаранчевої зони, яка регламентує проведення масових заходів кількістю не більше 200 людей. Однак вже згодом на цьому ж тижні правило було переглянуто і дозволено проводити заходи із наповненістю зали у 50%. У Німеччині ще навесні уряд скасував пода

В’ячеслав Довженко – актор, з яким асоціюється нова доба українського кінематографу. Чи не кожна нова його робота з найкращими театральними режисерами стає візитівкою Театру на Подолі. Його знімальний графік розписано на місяці вперед, як і час зустрічей та інтерв’ю, навіть у час пандемії. Та попри це ProТеатр зустрівся в теплий осінній день з В’ячеславом для неквапливої мистецької розмови з чоловічим характером pro : театр в час кризи; Дона Жуана, Домонтовича, Франка та Хвильового; театральні кордони, біографічне кіно та нові технології. Наприкінці традиційний гарячий бліц . Розмову вели   Даша Кашперська  та  Марія Шишкевич . Карантин для акторської професії і загалом для культурної сфери став неабиякою “ванною з льодом”. Що особисто вам дали ці місяці? Я скажу чесно, особисто для мене карантин не був стресом. По-перше, я абсолютно точно зрозумів, що я соціопат, тому що раптом з приємністю усвідомив, що нарешті ніхто не дзвонить, ніхто тебе не дьоргає, ніхто в гості до тебе не бі