Еміль Ажар і Дмитро Богомазов – змова заради « мистецтва любити » у виставі «Життя попереду». Вона – Лев Сомов, він – Оксана Жданова. Вони – основні концепти постановки, ключова рефлексія режисера на твір «Усе життя попереду» Ажара (він же Ромен Гарі). Дмитро Богомазов, як вправний шахіст і гросмейстер, розставляє фігури на шаховій дошці саме так. Стара єврейка, колишня повія мадам Роза тримає в Парижі такий собі притулок для дітей повій. Одне з її діток – арабський хлопчинка на прізвисько Момо, що першим і вийде на сторінки лаконічного темного сценічного простору (художник-постановник – Петро Богомазов). Він такий же безрідний, вихований чи то як араб, чи як єврей, знає, що його єдину опору в житті, його прив’язаність, дитячу любов, його названу матір забирає старість. Момо, хлопчисько з недитячими очима та вродженим душевним благородством сам стає опорою для старої Рози в останні її дні. Вони – історія двох самотностей: вона, насправді,...
Інформаційно-мистецький проект