Напевно не знайдеться жодного українського театру, в якому хоча б сезон не посідав в репертуарі чільне місце класичний зразок української драматургії Івана Франка «Украдене щастя». Постановки та інтерпретації знаменитого твору в рамках сучасного театру знаходять різноманіття усіляких можливих відображень: від класичних сценічних відтворень, до екстравагантних та брутальних прочитань. І попри це різноманіття «на будь-який» смак віднайти «Украдене щастя», яке було б створено за принципом золотого перетину Піфагора та Леонардо да Вінчі, надзвичайно складно, але можливо. І, за іронією слів, золотий перетин народжений саме підвальчиком театру «Золоті ворота». Фото Anastasiia Mantach У режисерських руках Івана Уривського українська література перетворюється на піддатливу глину, ніби саме ту, з якої сам Іван Франко ліпив трикутник «Михайло-Анна-Микола», однак ця глина вже формує його інакше, з опорою на нові центри й точки. Тут створено тотемний світ трьох постат...
Інформаційно-мистецький проект