Національний театр Франка розпочав свій ювілейний сезон з події, що поклала початок дискусіям ще задовго до «дня Х». Першою прем’єрою сезону стала вистава за збіркою творів Шолом-Алейхема «Тев’є-молочник» в інсценізації Григорія Горіна «Поминальна молитва». Головну роль Тев’є у виставі грає Богдан Бенюк, навколо якого гуртується плеяда не менш відомих та вагомих імен франківської трупи, таких, як Поліна Лазова, Анатолій Гнатюк, Володимир Коляда, Євген Шах та ін., а також когорта талановитої нової генерації. Проте цю постановку важко назвати прем’єрою, а радше поновленням вистави, яку поставили на цій сцені у далекому 1989 році Сергій Данченко та Дмитро Чирипюк у лаконічному сцнографічному баченні Данила Лідера, головну роль в якій до останніх своїх днів виконував Богдан Ступка. Що ж стало точкою опори жвавих обговорень і дискусій, що розділили думки і позиції не тільки глядачів, але й професійної театральної спільноти від акторів, режисерів до критиків? Спробуємо у цьом...
Інформаційно-мистецький проект