Перейти до основного вмісту

"Got to be free" - Театр на Подолі презентує рок-мюзикл


23 лютого у київському Театрі на Подолі покажуть прем’єру рок-мюзиклу за мотивами Революції Гідності – «Got To Be Free або Маєш бути вільним». 


Свого часу відомий банкір і філантроп  Володимир Лавренчук записав разом з друзями-музикантами альбом Got to be free. Спочатку було створено приблизно 20 музичних композицій, котрі, як зазначає сам автор, стали його власною рефлексією на події періоду Революції гідності.  Потім ця музична основа обросла сценічною історією. Протягом чотирьох років рок-мюзикл пережив не одну трансформацію.

До проекту свого часу долучались такі  митці, як Сергій Проскурня, Дмитро Лазуткін, Данило Білак та фронтмен гурту KozakSystem Іван Леньо, що дебютував в головній ролі в перших показах мюзиклу. «Got To Be Free» позиціонується як альманах-рефлексія про естетику протесту, вибір, оновлення і єдність, що приніс Майдан.

Від часу свого створення постановка вже проходила свою апробацію на закритих показах у Києві та Львові. В серпні 2018 року ProТеатр був присутній на закритій репетиції мюзиклу на Арт-заводі «Платформа», на якій було представлено оновлений варіант постановки з Георгієм Хостікоєвим, Мариною Богун та Дмитром Лінартовичем у головних ролях. І вже у вересні рок-мюзикл було презентовано на фестивалі української культури Bloor West Village Toronto Ukrainian Festival.

Тепер рок-мюзикл «Got To Be Free» в режисурі Віталія Малахова в роковини трагічних подій на Майдані увійде до репертуару Театру на Подолі. Як зазначає Володимир Лавренчук, якщо попередньо це був більшою мірою концертний варіант постановки, то тепер мюзикл доріс до театральної версії. Проте Віталій Малахов зауважує, що це пісенна вистава, а не мюзикл у тій чистій формі, як його представляють американці, проте у виставі задіяно оркестр та сучасний балет.

Своє і про своїх у живому рок-саунді. Рок-мюзикл з імерсивною сценографією стане присвятою Героям Небесної Сотні і буде представлено вперше для широкого кола глядачів вже цієї суботи 23 лютого в Театрі на Подолі.

Творчий склад проекту

·         Режисер-постановник – Віталій Малахов
·         Ідея, тексти пісень і музика – Володимир Лавренчук
·         Музичний продюсер – Ігор Громадський
·         Хореограф – Анатолій Фролов
·         Головні ролі – Георгій Хостікоєв, Марина Богун, Дмитро Лінартович

Facebook: https://www.facebook.com/gottobefree.ua/
Youtube: https://www.youtube.com/channel/UC4BZLywv0uVBAwwv1cKcRnQ
Сайт: http://gtbf.com.ua/

 Автор: Даша Кашперська


Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі
Дописати коментар
Докладніше

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл
Дописати коментар
Докладніше

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз
Дописати коментар
Докладніше