В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині.
 |
| Фото актора з вистави театру |
Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок. Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Після цього почався активний розвиток кабукі.
Спочатку театр кабукі ставив більшою мірою непристойні й грубі постановки, а багато актрис часто виступали і в ролі куртизанок. На цю атмосферу театральних постановок звернув увагу військовий феодальний уряд Японії того часу - сьогунат Токугава. В 1629 році жінкам заборонили виступати в кабукі з моральних міркувань, а їх роль зайняли юнаки. Але шалена атмосфера в кабукі мало змінилася, тому у 1652 році сьогунат заборонив і виступи юнаків, а головними акторами кабукі стали зрілі чоловіки.
 |
| Театр Кабукі-дза, Токіо, Японія. |
З тих пір кабукі став більш витонченим і стилізованим. Серед акторів цього театру донині існують цілі театральні династії, які спеціалізуються на певному стилі гри на сцені: оннагата, або виконавці жіночих ролей, арагото, або грубий стиль, і вагото - гармонійний стиль. В кінці XVII - на початку XVIII століття кабукі пережив справжній розквіт: встановилися типи персонажів, з'явився ляльковий театр, сформувалась мова поз (міе) і гриму (кумадорі). Так, в кумадорі колір гриму і кожна рисочка на обличчі актора мають свій особливий сенс.
У сучасній Японії кабукі складається з трьох типів постановок: історичні, простонародні і танцювально-драматичні п'єси. Кабукі є не тільки найпопулярнішим видом театрального мистецтва в Японії, але і шедевром усної спадщини людства, згідно з декларацією ЮНЕСКО від 24 листопада 2005 року.
Автор: Даша Кашперська
Коментарі
Дописати коментар