Перейти до основного вмісту

Хто вийшов переможцем з нашумілого конкурсу?


Нещодавно українську театральну спільноту сколихнув скандал у Львівському Національному театрі ім. М. Заньковецької з приводу контрактної системи. Конфлікт полягав у непродовженні контракту з актором Ярославом Кіргачем, про що ми писали раніше. Детальніше: Контракт як скринька Пандори в Національному театрі Заньковецької Контракт як скринька Пандори в Національному театрі Заньковецької.

 Вчора, 25 листопада у театрі відбувся конкурс на заміщення вакантної посади актора драми вищої категорії.

 Серед претендентів, які ввійшли до 2-го туру, було 4 осіб: Ярослав Кіргач, Андрій Войтюк, Андрій Сніцарчук, Іван Довгалюк.

 Серед членів комісії були:
О. Баша – доцент кафедри театрознавства та майстерності актора у Львівському національному університеті ім. І. Франка, провідний майстер сцени Першого українського театру для дітей та юнацтва, заслужена артистка України;
Р. Валько – режисер-постановник Львівського національного театру ім. С. Крушельницької, викладач кафедри театрознавства та майстерності актора у Львівському національному університеті ім. І.Франка
М. Котеленець – старший викладач Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого, виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська ліга авторів»;
О. Кузьменко – провідний майстер сцени НАУД театру ім. М. Заньковецької, народний артист України;
О. Огородник – артист драми вищої категорії НАУД театру ім. М. Заньковецької, заслужений діяч мистецтв України (представник первинної профспілкової організації театру);
О. Стефанов – артист Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, заслужений артист України.

 Під час другого туру конкурсу актори-заньківчани: Андрій Войтюк зняв свою кандидатуру, а Андрій Сніцарчук показав лише 1 елемент з творчого завдання.
Відтак члени комісії обирали кращого поміж 2 претендентами: Ярославом Кіргачем та Іваном Довгалюком.
Перемогу в конкурсі зважаючи на більшу кількість голосів отримав Іван Довгалюк, раніше актор Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки.

Інформацію взято з офіційного сайту театру Заньковецької
Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі
Дописати коментар
Докладніше

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл
Дописати коментар
Докладніше

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз
Дописати коментар
Докладніше