Перейти до основного вмісту

Контракт як скринька Пандори в Національному театрі Заньковецької




Львівський Національний театр ім. М. Заньковецької став першим театром, що продемонстрував наочно, сказану не так давно Станіславом Мойсеєвим думку в інтерв’ю ProТеатру: «Контракт, на жаль, зараз став таким собі коротким повідком в руках керівника театру щодо творчого складу».  Що ж відбулось? Давайте розбиратись з усім день за днем.

Уже давно театральна спільнота застерігала, що контрактна система, на яку було переведено театри та інші творчі колективи України, є далеко не ідеальною. Головний її недолік – це необмежена влада директорів закладів, що мають повноваження не продовжувати контракт (читай – звільняти) артиста без вагомих на те причин. Директор має право приймати одноголосне рішення, що може ґрунтуватися винятково на особистих вподобаннях та ставленні до артиста. Саме цю скриньку Пандори відкрив першим Національний театр ім. М. Заньковецької.

На початку вересня було не продовжено контракт із заслуженим артистом України  Ярославом Кіргачем (на рахунку якого десятки ролей в театрі), про що він написав на своїй сторінці у Facebook, додавши офіційний лист з поясненням театру. Таке рішення одноосібно прийняв директор-художній керівник театру.


 26 вересня, в театрі пройшла вистава «Украдене щастя» по завершенню якої її режисер-постановник та головний режисер театру народний артист України, лауреат Національної премії імені Т.Г. Федір Стригун вийшов на сцену із промовою, в якій повідомив про те, що Ярослав Кіргач зіграв свою останню роль в театрі у зв'язку з непродовженням контракту.
«У театрі святкують бенефіси, в театрі святкують прем'єри, дебюти, ювілеї. Але сьогодні в нас дивне свято і я не можу так, щоб нічого не сказати. Сьогодні відбулась вистава «Украдене щастя», де  головну роль зіграв заслужений артист України Ярослав Кіргач. Це була його прощальна вистава, бо з 1 жовтня він вже не працює в театрі ім. Марії Заньковецької», – зокрема зазначив Федір Стригун.




Варто нагадати, що Федір Стригун вже не вперше публічно виступає проти контрактної системи в тому вигляді, в якому вона сьогодні функціонує. Ще в червні 2018 року він звертався у відкритому листі до Президента України, голови Верховної Ради України , прем’єр-міністра України, міністра культури України. 12 вересня Федір Стригун вдруге публікує відкритого листа на на своїй сторінці у Facebook, але вже звертається до нової влади із закликом звернути увагу на вказану проблему.



Вже наступного дня 27 вересня на сторінці театру з’явилась офіційна реакція керівництва на промову Федора Стригуна. І ось яким вони вважають має бути «театр сучасності».

28 вересня Ярослав Кіргач звертається у відео, вказуючи, що вважає своє звільнення «особистою помстою» керівництва театру.


Цього ж дня в мережі з’являється відозвернення колективу театру, в якому вони виступають проти звільнення Ярослава Кіргача. Відеозвернення на своїй сторінці оприлюднив Юрій Хвостенко.

Відеозвернення записали: Таісія Литвиненко, Федор Стригун, Януш Юхницький, Андрій Войтюк, Ігор Гаврилів, Орест Гарда, Дмитро Каршневич, Роман Мартин, Марта Кулай, Андрій Сніцарчук, Костянтин Ткаченко, Юрій Хвостенко, Юрій Чеков, Степан Глова, Наталія Лань, Олександр Норчук, Юлія Михайлюк, Наталія Поліщук-Московець, Олег Сікиринський, Альбіна Сотникова, Назарій Московець, Максим Максименко, Орест Огородник.

Крім того, народний артист України Януш Юхницький також після завершення вистави звернувся із промовою:


29 вересня мережею почав ширитись хештег #япротизвільненняЯрославаКіргача. Творча українська спільнота намагається звернути увагу суспільства та влади на цей скандал у серці Львова. Наразі офіційної позиції Міністерства культури, молоді та спорту України щодо ситуації немає.




Коментарі

  1. Ящик Пандори ще в 2000роках відкрив сам Ф.М.Стригун через “свою”худ.раду./Четверо акторів було звільнено,в тому числі і я/.А.М.Мацяк тоді ще вчився в Ф.М.Стригуна як це можна робити.Обрісши крильцями А.М.Мацяк почав несамовиту боротьбу за владу з Ф.М.Стригуном.Ця боротьба вирішилась на користь А.М.Мацяка саме ось цим законом мін.культури,де він А.М.Мацяк став головнішим за постарівшого,хворого Ф.М.Стригуна.Боротьба виграна,можна діяти проти “неугодних”!Учень перещиголяв вчителя!З повагою С.П.Тимощук.

    ВідповістиВидалити
  2. “Я проти звільнення Ярослава Кіргача”!!!

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз