ProТеатр

19 березня 2012 року виставою «Увертюра, До побачення» відкрилася Камерна сцена Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка, яка носить ім’я Сергія Данченка. А 21 червня в 100-ий раз відбудеться її показ! «Увертюра...» - це інсценізація новели Івана Франка «Сойчине крило». Це твір-очікування, в центрі якого Він - відлюдник і мізантроп, і Вона - світлий-темний спомин кохання, що розкриває для нього гірку правду протягом маленького передноворічного вечора. Це психологічна франківська історія про те, як єдиний лист може зірвати маску байдужості, примарного спокою і розміреного життя. Прийменник «до» навмисне написано з великої літери, що стало рішенням режисера Андрія Приходька, адже – це й увертюра до побачення, і обіцянка зустрічі, і надій, це символ фатуму, і саме його очікування. Фото: Віктор Марущенко Сьогодні ця вистава для франківців вже є знаковою, вона представляла українське театральне мистецтво на численних міжнародних театральних фестивалях ...

У четвер відбулась прес-конференція, присвячена прем’єрі балету “Вій” Олександра Родіна у постановці Раду Поклітару . Глядачі побачать виставу 20 червня у МЦКМ “Жовтневий палац”, а ми ділимось з вами цікавинками.   ·          Ідея поставити щось на основі української літератури в Раду Поклітару була давно. За словами балетмейстера, він прочитав багато української класики і хотів, щоб у творі була ”образність, яскравість характерів, контраст, внутрішня динаміка і, не в останню чергу, назва, яка добре продаватиметься”.   ·          Саме “Вія” запропонував композитор Олександр Родін , у якого була сюїта до цього твору, яку він колись написав на замовлення одного диригента. “Навіть якщо балет “Вій” у моїй постановці не матиме шаленого успіху, на який я сподіваюсь, саме створена музична партитура для балету точно ввійде в мистецькі енциклопедії нашої країни”, - переконаний Раду Віталійович...

Фото: прес-центр театру Панас Мирний, «Лимерівна», український літературний реалізм, проблема нерівного шлюбу, одвічний конфлікт батьків та дітей -   все це було актуально, скажете, для часів Марії Заньковецької, котра зіграла   головну роль у постановці за цим твором. Глибоко проблемно-соціальна творчість Панаса Рудченка (справжнє ім’я письменника) займає окреме, чільне місце в оберемку класичної української літератури, крізь нещадні жорна викладання якої пройшов кожен український школяр, й мало хто лишився освітньо не травмованим хибними уявленнями про так звану «укрліт». Однак Іван Уривський, чия творча свідомість   не обмежується заяложеними штампами українського літературного страдництва, вкотре звертається до творчості одного з українських метрів і доводить, що театр української класики - це не лінійна одновимірна проекція, а лабораторія для дослідження людини поза часом. Фото: прес-центр театру Звісно «Лимерівна» Івана Уривського відрізняється св...

Проект English Social Theatre: Project "W" - Veterans, Volunteers and William - унікальний соціальний англомовний театр ветеранів та волонтерів АТО представив у Києві свою першу прем’єру « ДВАНАДЦЯТА НІЧ, або ЩО ЗАХОЧЕТЕ » за Вільямом Шекспіром. Прем'єрний показ вистави 31 травня Project "W" – унікальний проект ветерана АТО/ООС Ігоря Касьяна, що згуртував надзвичайно яскраві протилежності, об’єднані спільним минулим-теперішнім-майбутнім. Кожного дня поруч із нами щоденно ходять ті, хто про російсько-українську війну чув не зі статистичних звітів штабу АТО, а відчув її на своєму власному тілі, своєю кров’ю. Вони ті, навколо котрих більшість громадян свідомо чи підсвідомо утворює оболонку психологічного вакууму, послуговуючись не найкращим світовим трендом   –     культурою ігнору. Вони –   не просто ветерани   та волонтери АТО/ООС, а яскраві особистості, які в звичайному житті існують в різних площинах, але перетнулися й об’єдналися на сцені а...

Тетяна Олексенко-Жирко – заслужена артистка України, актриса київського Національного театру ім. Івана Франка. Вона – харизматична Катаріна з улюбленої вистави киян "Приборкання норовливої" режисерської постановки Сергія Данченка, що йшла на аншлагах понад 20 років. Вона – закохана в театр Анна Дембі з "Кін ІV", вишукана графиня з "Весілля Фігаро", фатальна Біла леді з мюзиклу "Едіт Піаф. Життя в кредит" і багато інших. ProТеатр поговорив з актрисою про зліт кар'єри, творчі пошуки і акторські принципи, про сімейний тандем з Тарасом Жирком, а також запитав у бліці про прості та важливі речі. Розмову вели Даша Кашперська та Марія Шишкевич. Д: Пані Тетяно, ви народилися в акторській сім’ї. Як батьки ставились до вибору доньки? Сприяли акторській кар’єрі чи навпаки – відмовляли, аргументуючи, що це важка праця? Ви розумієте, акторські діти – вони вже “хворі” від народження. Це все життя проведене в театрі,  за кулісами. Знаєш ...