Перейти до основного вмісту

Театр на лівому березі презентує "З цією виставою щось не так"

 

25-26 листопада Театр драми і комедії на лівому березі презентує нову постановку “З цією виставою щось не так” - це комедія, що йде в багатьох театрах світу, хіт Бродвею і лондонського Вест-Енду. 

П’єса “The Play That Goes Wrong”, що була написана Генрі Льюїсом, Джонатаном Сейєром та Генрі Шилдсом із Mischief, вперше була представлена в Лондоні в 2012-му. Вона розповідає про акторів драматичного гуртка Корнлі та їхню прем’єрну постановку “Вбивство в маєтку Хевешем”, під час якої все йде шкереберть: реквізит не тримається на стінах, актори забувають свої репліки, навіть підлога сцени провалюється. Незважаючи на форс-мажори, театральні ентузіасти рішуче намагаються дограти виставу до кінця.

“З цією виставою щось не так” створюється спільно трьома країнами - Україною (київський Театр на лівому березі), Латвією (ризький Театр Дайлес), Великою Британією (лондонський Mischief). 

Ідея спільного проєкту виникла після того, як латвійці запросили на цю комедію українців, що приїхали в Ригу рятуючись від війни. Незважаючи на мовний бар’єр (вистава йшла латиською), наші люди сміялися над жартами й отримали позитивні емоції, тож Театр Дайлес вирішив подарувати цю виставу українському Театру на лівому березі. Лондонський театр Mischief, який володіє правами на виставу, підтримав ідею і надав ліцензію безкоштовно.

Прем’єра української версії відбулася в Ризі через неможливість на той момент робити прем’єру в Києві. Глядачами трьох показів стало більше 3000 українців. Тепер вистава йтиме на рідній сцені Театру драми і комедії.

У постановці беруть участь два зіркових акторських склади - Ірина Ткаченко/Анастасія Іванюк, Катерина Качан/Анастасія Глущак, Дмитро Олійник/Олег Гоцуляк, Андрій Ісаенко/Сергій Кияшко, Дмитро Соловйов/Владислав Писаренко, Олександр Соколов/Андрій Мостренко, Олександр Піскунов/Костянтин Корецький, Антон Вахліовський/Артур Логай.

Автори - Генрі Льюїс, Джонатан Сейєр, Генрі Шилдс (Mischief)

Режисерка - Емі Мілбурн (Велика Британія)

Хореографи - Інга Красовська, Антон Вахліовський

Перекладачка - Оксана Савиченко

Куратори проєкту - Юріс Жагарс, Стас Жирков, Олеся Жураківська


Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в н...
Дописати коментар
Докладніше

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі...
Дописати коментар
Докладніше

Даниїла Колот: "Коли ти дивишся на результат своєї праці, почуваєшся, наче Елісон Харгрівз, що підкорила Еверест"

Даниїла Колот – сценограф, з 2019 року викладає на кафедрі сценографії та екранних мистецтв у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Ми  зустрілись і довідались головне pro особливості професії сценографа. Розмову вели   Даша Кашперська  та  Марія Шишкевич . Я свій професійний вибір зробила, ще коли вступила до театрально-художнього коледжу. За півроку до вступу, я потрапила тут на перегляд, познайомилась з двома дівчатами, які робили диплом, і закохалась у їхні роботи, у вражаючі макети, зроблені з ювелірною точністю і витонченістю. У мене вже не було сумнівів, щодо вступу. Потім за 4 роки навчання я ще більше закохалася в театр і хотіла йти тільки цією дорогою. Наступним мої освітнім етапом були 6 років в Академії, де можна було більш ґрунтовно  підійти до навчання та вже робити перші експерименти на практиці. Якщо аналізувати з позиції сьогодення, я б сказала, що програму було побудовано дещо нелогічно, певні предм...
Дописати коментар
Докладніше