Перейти до основного вмісту

Мельпомена Таврії - голос Херсонщини


ХХІV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» цього року не зможе відбутись традиційно в Херсоні на базі Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша, адже місто перебуває під російською окупацією від початку повномасштабного вторгнення російських військ 24 лютого. Голова оргкомітету «Мельпомени Таврії» Олександр Книга на початку повномасштабного вторгнення росії був викрадений окупантами, але був звільнений з полону.

Фестивальний штаб функціонує у Львові, було прийнято рішення про новий цьогорічний формат фестивалю – дистанційний, який відбудеться під гаслом «Мельпомена Таврії» – голос Херсонщини».

За свою багатолітню історію фестиваль жодного разу не скасовувався і не переносився, втім в умовах війни, цьогорічний фестиваль змінює формат проведення. Відтак «Мельпомена Таврії» відбудеться 10–19 червня, а кожен театр-учасник фестивалю представлятиме виставу у власному приміщенні, у своїх містах та країнах. На сьогодні заявки на участь у фестивалі вже подали 25 театрів з 6 країн світу — це Польща, Грузія, Румунія, Португалія, Туреччина, Україна. У програмі також літературна сцена. Театри-учасники, які не можуть показати виставу вживу, надають її відеоверсію, показ якої буде здійснюватися на ютуб-каналі.

Головною метою цьогорічного особливого фестивалю є солідарність із тимчасово окупованим Херсоном, аби кожен театр зробив свій творчий посил в підтримку українського міста, Херсонського театру та фестивалю «Мельпомена Таврії».



Попередній список театрів і проєктів, які візьмуть участь у фестивалі цього року

·        Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького, вистава «Обережно жінки» А.Курейчик, реж.Є.Курман (м.Кропивницький)

·        Криворізький академічний театр "Академія руху": «Співи сонця і тіні» пластична драма за мотивами творів Моріса Меттерлінка, реж. О. Бєльський (м.Кривий Ріг);

·        Національний драматичний театр ім. М.Заньковецької :"Кассандра" Лесі Українки реж.І.Білиць (Львів);

·        Дніпровський академічний театр драми та комедії : "Лісова пісня" Л.Українки, реж. В. Зубчик (Дніпро);

·        Закарпатський театр імені братів Шерегіїв, «ОTVETKA» за п’єсою Н. Неждани, реж. М.Фіщенко (Ужгород);

·        Театральний центр "Слово і голоС" «Тихо без слів. Український шансон» за творами І.Франка, Л.Українки та Т. Шевченка (Львів);

·        Театр OLDstars "Балкон" Ж.Жене / І.Конупек (Чехія, Прага);

·        Перший академічний український театр для дітей та юнацтва: «Коза-Дереза», комедія, реж. І.Задніпряний (м.Львів);

·        Національний драматичний театр ім. М.Заньковецької "Життя P.S" (Камерна сцена) реж. Н.Павлик;

·        Львівський академічний молодіжний театр імені Леся Курбаса «Лісова пісня» за Л. Українкою, реж. А. Приходько;

·        "Галдамаш" за текстом "Екологічна балада" О. Мацюпи, реж. С. Ілюк - мала сцена (Львів);

·        Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр (Сєвєродонецьк);

·        Маріус фон Маєнбург «Хто Я?» на сцені Дніпровського театру драми і комедії;

·        Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша «Ображені. Росія» А.Курейчик, реж.С.Павлюк, онлайн-показ вистави за посиланням на офіційній сторінці фестивалю;

·        Донецький академічний обласний драматичний театр: "Маруся" за поетичною драмою Л. Костенко "Маруся Чурай" (м. Маріуполь) онлайн-показ вистави за посиланням на офіційній сторінці фестивалю;

·        Вінницький академічний музично-драматичний театр ім. Садовського "KVITKA" О.Миколайчук-Низовець (онлайн-показ за посиланням на офіційній сторінці фестивалю);

·        Миколаївський національний академічний український театр драми та музичної комедії: «Карˈєра за прізвищем» (за п'єсою Миколи Куліша "Мина Мазайло", режисер Євген Резніченко), Вільний театр «ОКО» (Львів);

·        «Посоліть вуха вашій бабусі» (трагікомедія) за мотивами інсценування М.Хейфеца за повістю І.Еркеня «Сімейство Тотів», реж.Д.Сухацька (у приміщенні театру ляльок);

·        Театр Української Традиції «Дзеркало»: «Мавка» за Л.Українкою, реж. М. Капітула (м. Київ);

·        Київський національний академічний Молодий театр: «Зашнурована пара» автор Е. Олбі, переклад А. Пироженко, реж. А. Пироженко (Київ);

·        Харківський театр P.S. - "Ніч Гельвера" за І.Вілквістом, реж.С.Пасічник у приміщенні Львівського академічного молодіжного театру імені Л. Курбаса (Львів);

·        Тернопільський академічний обласний український драматичний театрім. Т. Г. Шевченка «Гормон кохання, або Тестостерон» А. Сарамоновіч переклад О. Ірванця, реж. В. Жила (Тернопіль);

·        Озургетський державний драматичний театр «Війна Матері» Д.Тавадзе, реж. С. Асламазішвілі (Грузія);

·        Львівський театр «І люди і ляльки»: "Козак Ось та москаль Ась", реж. - Олексій Кравчук (Львів);

·        Національний театр ім. Івана Франка (Київ)"Трамвай "Бажання" за однойменною п'єсою Т.Вільямса Переклад з англійської Т. Некряч , режисер І.Уривський, у приміщенні Київського національного театру іменя Лесі Українки (Київ);  

·        Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької "Коли цвіте папороть", Феєрія на 2 дії (фолькопера-балет) балетмейстери-постановники А.Шошин, С.Наєнко, реж. В.Вовкун (Львів);

·        Львівський академічний духовний театр “Воскресіння”: "Америка" Б. Срблянович , реж. А. Федоришина (Львів);

·        Івано-Франківський національний академічний театр імені І. Франка та ТЦ «Слово і голоС»: «Вона-Земля» за В.Стефаником реж. Ростислав Держипільський, у приміщенні Національного драматичного театру ім. М.Заньковецької. (Львів);

·        Хмельницький театр імені М. Старицького: "Кайдаші" реж.Ігор Білиць. (Хмельницький);

·        Національна оперета України: концерт "З Україною в серці" (м.Київ);

·        Національний театр імені Васіла Александрі «Хитрий лис» Л. Гельбарта реж. К. Хаджі – Кулеа (Румунія);

Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. Івана Озаркевича: «Сто тисяч» І.Карпенко-Карий, реж. Д. Чиборак.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз