Перейти до основного вмісту

Актори Національного театру Франка долучилися до реалізації мистецького проєкту “Емєль”

Десять композицій у виконанні сучасних українських і кримськотатарських артистів, створені в рамках нового культурологічного проєкту “Емєль” за підтримки Українського культурного фонду, через сучасну форму та звучання, покликані популяризувати автентичну кримськотатарську нематеріальну культурну спадщину. В проєкті взяли участь Наталя Сумська, Тетяна Міхіна, Олександр Печериця, Дмитро Чернов. Композиції, що виконують артисти, різні за жанрами та звучанням, передають багатогранну палітру музичного мистецтва кримських татар.

Так, найновішим відео проєкту стала кримськотатарська народна пісня «Qara ker atım» («Коня гнідого осідлаю») у виконанні Дмитра Чернова. Пісня записана учасниками ансамблю автентичної української музики «Божичі» від Гюльше-апчє Емір-Амєтової, 1929 р.н., уродженки м.Євпаторія.

“Всі, хто буде дивитись цей чудовий, дуже людський проєкт, моє побажання, як і у цій пісні - аби був мир!” - каже Дмитро Чернов.

Ідея створення проєкту належить засновниці Громадської організації “Алєм” кримській татарці Есмі Аджієвій та керівникам ансамблю української музики “Божичі” Іллі Фетисову та Сусанні Карпенко, які у 2005-2006 роках вирушили у етнографічну експедицію до Криму. У поселенні кримських татар поблизу Євпаторії їм вдалося записати підбірку автентичних пісень, типових для цього краю, від виконавиць 1920-1930-х років народження - носіїв традиційної манери виконання народних пісень. За словами фольклористів, вони відзначили багато спільного в культурах українців та кримських татар.

В подальшому саме цей мистецький архів і було покладено в основу проєкту “Емєль”. Ключовою ідеєю проєкту є збереження та популяризація нематеріальної культурної спадщини предків, актуалізація стародавнього мистецтва у сучасному світі.

Протягом декількох місяців під орудою Сусанни Карпенко, головного хормейстера Театру Франка, йшла кропітка репетиційна робота з учасниками проєкту. Адже, окрім носіїв культури - кримськотатарських виконавців - Джамали, Ельвіри Сарихаліл, Аліє Хаджабадінової та Ділявера Османова, долучились і популярні українські актори Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка - Наталя Сумська, Тетяна Міхіна, Олександр Печериця, Дмитро Чернов. Композиції, що виконують артисти, різні за жанрами та звучанням, передають багатогранну палітру музичного мистецтва кримських татар.

Народна артистка України Наталія Сумська каже - такі проєкти надзвичайно важливі нині, у контексті збереження надзвичайно багатого культурного надбання нашого народу, який потерпає від агресора:

«Наш Крим чекає наших вчинків, наших висловлювань, наших дій. І всі митці, всі, хто причетний до культури, обов’язково повинні виявити це. Ми маємо боротись за нашу культуру.

Кримськотатарська культура дуже древня, потужна. Занурившись у неї можна отримувати нескінченну кількість сюжетів для постановок на сцені, кінематографу. Ми ж поки що у такий спосіб - нашого мистецького проєкту “Емєль” - даємо посил нашим побратимам, нашим рідним кримчанам, що ми з ними і, віримо, що скоро ми знову з’єднаємось”.

Самобутній музичний супровід до кожної з пісень створила українська композиторка, авторка численних камерних, симфонічних творів, музики до кіно Алла Загайкевич. Композиторка,  фахівець у електронній музиці, створила звукове тло для кожної композиції, відповідно до характеру і образу цієї пісні.

Враховуючи різні мистецькі, акторські, музичні досвіди кожного з учасників проєкту, авторка підбирала акомпанемент та музичний супровід, насичувала звучання пісень звуками природи - води, вітру, степу, притаманних Криму. Саме таким чином, впевнена вона, буде збережена максимальна природність кожного виконавця і максимально природнє виконання кожної пісні.

Режисером проєкту Остапом Костюком, автором нашумілого документального проєкту “Жива ватра”, було створено десять відео-робіт. Сучасний віджеїнг з використанням автентичних кримськотатарських орнаментів та елементів нематеріальної культурної спадщини кримських татар перекликається з сенсами кожної з композицій.

“Емєль” - з кримськотатарської на українську перекладається як “прагнення”. Прагнення пізнати, зберегти, познайомити. Саме таким є новий культурологічний проєкт, що був створений для популяризації самобутньої кримськотатарської культури. Через нематеріальну культурну спадщину, через старовинні кримськотатарські пісні, за словами авторів, вони прагнуть донести до українців красу та великий діапазон почуттів і глибинних сенсів, притаманних кримськотатарському народу.

Співавтор проєкту “Емєль” Сусанна Карпенко, головний хормейстр Національного академічного драматичного театру ім.І.Франка, додає: “Гасло нашого проєкту - “Зберегти, пізнати, познайомити”. Ми прагнемо оживити, озвучити наші унікальні архівні записи, ми прагнемо актуалізувати кримськотатарську культуру у сучасному культурному просторі України, для якого вона рідна. І від цього ми збагатимось”.

Усі пісні в проєкті “Емєль” виконані кримськотатарською мовою, втім кожне презентоване відео містить і їх художній переклад на українську мову - текст включений у зображення не у якості субтитрів, а, завдяки динамічним зйомкам, вписаний у художнє вирішення самого відео-кліпу.

 “Мені було дуже цікаво брати участь у цьому проєкті”, - каже народна артистка України Тетяна Міхіна. “Я неймовірно люблю вивчати різні мови і втілювати їх у різні творчі проєкти. А також надзвичайно цікаво працювати з людьми, що хочуть популяризувати народні пісні, які я дуже люблю. Звісно, я переживала за свою вимову, але моя душа співала за мене. У проєкті “Емєль” я співала колискову - це для мене дуже близька і тепла зараз тема, адже нещодавно я знову стала мамою”.



 Усі відео проєкту “Емєль” доступні у цій підбірці:

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз