Перейти до основного вмісту

Театр драми і комедії анонсував новий сезон 2021/2022, присвячений класиці



Не встиг Театр драми і комедії закрити свій WOW-сезон, як вже анонсував насичену програму і плани на сезон 2021/2022, який розпочнеться 25 серпня і пройде під назвою «КЛАSИКА».

Як зазначає театр: «Сезон справжнього театру. В цьому сезоні ми би хотіли повернутися до того, з чого все починалось. Згадати, хто ми є. Ми є театр. Ми - не посилання на сторінці, а - геолокація. І ми хочемо бачити вас наживо. Ми хочемо віддавати вам свою енергію і отримувати від вас її навзаєм. Ми хочемо знову стати для вас ритуалом, класикою вашого вечора».

Що ж до планів на нові втілення, то на великій сцені варто очікувати такі вистави мовою класики:

  • ·        драма «Батько» від Стаса Жиркова, за участю Олега Стефана та Ірини Мак;
  • ·   фізичний театр за античними мотивами "Одіссею, повертайся додому" від автора «VIÑO» Євгена Корняга;
  • ·        «Гамлет» в режисурі Тамари Трунової.
  • ·  комедія-водевіль "Одруження Фігаро" від відомої харківської режисерки лялькового та драматичного театру Оксани Дмитрієвої;
  • ·        вистава-казка від режисерки "Поїхати не можна залишитися" Тані Губрій.

На малій сцені на вас чекають нові вистави від:

  • ·        режисера театру Олексія Лісовця;
  • ·        харківського режисера Олександра Середіна;
  • ·        Стаса Жиркова.

Також у театрі анонсували проєкт «Класика Ausgang» (з німецької мови "вихід")

Йдеться про таке: «Класика - це не тільки про вистави. Це і про сталість, константу. В цьому сезоні ми й надалі розвиватимемо власні проєкти та триматимемось обраних векторів: бути проєвропейськими, демократичними та вірними собі та своєму глядачу. У цьому напрямку ми розвиватимемо:

наші європейські проекти (Литва, Білорусь, Німеччина); міжнародні кооперації (Чехія); вихід на нову аудиторію.


Проєкт «Класика Swipe»

Це ініціатива театру, в рамках якої шеф-драматург театру Павло Ар'є та керівниця літературної частини Яна Безсмертна працюватимуть з групою підлітків та досліджуватимуть, що таке театр в сучасному світі  Це проєкт, що не має аналогів в українському театрі і стане частиною соціальної місії Театру на лівому березі.

У наступному сезоні також варто очікувати на фестиваль пам'яті Едуарда Митницького «Простір Майстра»

У цьому році Едуарду Марковичу Митницькому виповнилося  б 90 років. На його честь театр організовує фестиваль пам'яті, де покаже знакові вистави майстра – ті, що вже стали класикою:

  • ·        «Майн Кампф, або Шкарпетки в кавнику»;
  • ·        «Три сестри»;
  • ·        «Море… Ніч… Свічки».

Також в рамках фестивалю відбудуться обговорення, круглі столи та вечір пам'яті. 


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз