Перейти до основного вмісту

Berliner Ensemble покаже онлайн архівні постановки за Брехтом

У січні і лютому театр «Берлінер Ансамбль» транслюватиме дві архівні вистави, які створені за текстами Брехта.

У розділі онлайн-проєкту німецького театру «BE on demand» будуть викладені архівні відеозаписи двох постановок: «Дні Комуни» і «Коріолан» в режисурі Манфреда Векверта і Йохена Теншерта. Трансляції  німецькою мовою будуть доступні безкоштовно протягом тижня.

Один з творців цих вистав Манфред Векверт в «Берлінер Ансамбль» (головним режисером якого він став в 1960 році) працював в основному в парі з Йоахімом Теншертом. Разом вони поставили, зокрема, «Дні Комуни» (1962) про підйом і падіння Паризької Комуни в 1871 році. П'єса Брехта, яка лягла в основу вистави, - адаптація тексту норвезького поета і драматурга Нурдаль Гріга «Поразка» (1937). Маргарет Штеффін переклала п'єсу німецькою мовою в 1938, і Брехт почав роботу над нею в 1947 році. Запис вистави 1966 року з'явиться на сайті театру 15 січня о 19.00  і залишиться в доступі до 21 січня.

Іншою спільної постановкою стала трагедія Шекспіра «Коріолан», яка була адаптована Брехтом в 1952 році. Виставу, поставлену в 1964 році, прохолодно зустріла східнонімецька критика, однак за кордоном мала чи не найбільший успіх театру після смерті Брехта.

Пітер Брук в книзі «Порожній простір» писав про цю виставу: «Нещодавня постановка «Коріолана» в «Берлінер ансамблі» піднімає в цілому питання про те, де починається і де закінчується ілюзія. У певному розумінні цю виставу можна назвати тріумфальною. Багато сторін п'єси немов вперше зазвучали: її рідко так добре ставили. Трупа підійшла до п'єси з соціальною та політичною міркою, а це означало, що штамповані механічні способи сценічного рішення шекспірівського натовпу більше не годяться... Та енергія, яка надавала акторам сили протягом декількох місяців роботи, яка висвітила в результаті сенс того, що знаходиться за межами сюжету, йшла від інтересу актора до соціальної теми. Маленькі ролі не здавалися виконавцям нудними - вони ніколи не перетворювалися в фон з тієї причини, що несли з собою теми, цікаві для вивчення і обговорення. І прості люди, і трибуни, і бій, і масовка були насиченими: пускалися в хід всі театральні форми - костюми відображали щоденне життя, але самі мізансцени йшли від трагедії».

Доступ до відеозапису 1978 року відкриється о 19.00 12 лютого, її можна буде подивитися до 18 лютого.

Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в н...
Дописати коментар
Докладніше

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі...
Дописати коментар
Докладніше

Даниїла Колот: "Коли ти дивишся на результат своєї праці, почуваєшся, наче Елісон Харгрівз, що підкорила Еверест"

Даниїла Колот – сценограф, з 2019 року викладає на кафедрі сценографії та екранних мистецтв у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Ми  зустрілись і довідались головне pro особливості професії сценографа. Розмову вели   Даша Кашперська  та  Марія Шишкевич . Я свій професійний вибір зробила, ще коли вступила до театрально-художнього коледжу. За півроку до вступу, я потрапила тут на перегляд, познайомилась з двома дівчатами, які робили диплом, і закохалась у їхні роботи, у вражаючі макети, зроблені з ювелірною точністю і витонченістю. У мене вже не було сумнівів, щодо вступу. Потім за 4 роки навчання я ще більше закохалася в театр і хотіла йти тільки цією дорогою. Наступним мої освітнім етапом були 6 років в Академії, де можна було більш ґрунтовно  підійти до навчання та вже робити перші експерименти на практиці. Якщо аналізувати з позиції сьогодення, я б сказала, що програму було побудовано дещо нелогічно, певні предм...
Дописати коментар
Докладніше