Перейти до основного вмісту

Пам'яті Романа Віктюка: 10 відвертостей

          


Сьогодні 17 листопада на 85 році життя перестало битися серце великого українця і львів’янина, видатного митця, режисера, театрального діяча, народного артиста України Романа Віктюка. 

Світлої пам’яті Майстра - 10 його відвертостей.

 

1. «Все моє життя - історія божевілля»

 

2. «Мистецтво - це радість, життя - кошмар. Коли виходиш на підмостки, нічого іншого для тебе вже не існує. У цьому наш єдиний порятунок»

 

3. «Ідеальний світ - той, який ми даруємо один одному»

 

4. «Режисерові завжди має бути 19, тому що він завжди починає. І якщо у нього є досвід і знання, то він шалено багато втрачає. Тому що в ньому пропадає дитяче сприйняття життя, і в розрахунок входить свідомість. А повинно бути все первородно!»

 

5. «Рибка тоді вискакує зі ставка, коли відчуває, що на березі хороша людина. Важливо потім не перетворитися з хорошого дідуся в поганого, який, побачивши золоту рибку, подумає: «А, зараз буде товар!»

 

6. «Тривога - це той мікроб або той диявольський (я акцентую, диявольський!) Голос, який намагається людину приспати, щоб був сон чудовиськ»

 

7. «У мене на дверях квартири в Москві є дві речі жовто-блакитні, і ніхто мені нічого не говорить. Мій будинок перший від Кремля, і у мене жовто-блакитні стрічки. Це правда"

 

8. «Який же Путін народ? Він від чорта»

 

9. «Хочу жителям Донбасу сказати тільки одне: ви живете поза Богом, ви Його не чуєте. На секунду вимкніть всі телеканали, закрийте очі і побудьте в тиші. Без зла, без насильства, без вбивства. У цій тиші, долучившись до Неба, може бути, у вашій душі щось станеться. Повинно відбутися, якщо ви українці. Якщо ви не громадяни України, навіть ця тиша вам не допоможе, тоді залиште України в спокої»

 

10. «Кожна людина - маленьке сонечко. А сонечко не можна ні зупинити, ні погасити. Коли ж маленькі сонечка об'єднуються у велике вселенське сонце, тоді відступає будь-яка біда. Потрібно пам'ятати, що всі ті святі душі, які покинули Землю, нікуди не зникають. Їх енергія весь час над нами. Це небесна енергія. Вона йде від Бога»


Роман Віктюк був лауреатом низки премій, зокрема театральної премії Maratea Центру європейської драматургії, премії «Київська пектораль», премії спілки театральних діячів України «Тріумф», та міжнародної премії Інституту італійської драми за найкраще втілення сучасної драматургії.


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз