Перейти до основного вмісту

«NOW is WOW» у новому сезоні Театру драми і комедії


З 1-го вересня Театр драми і комедії починає новий 43-й сезон під гаслом «NOW is WOW».

Щороку театр обирає ключову тему та ідею, яка об’єднує усі вистави нового сезону. Цього разу – це «NOW is WOW». Чому NOW зрозуміло. Ми живемо у сучасному інформатизованому суспільстві, де кожна подія очікує на наше осмислення тут і зараз, і лише потім все, що з нами відбувається, стане історією, і кожен з нас бажає, щоб це «NOW» стало для кожного особливим. От чому «WOW»?  Це змусило задуматись, особливо зважаючи на супровідну ілюстрацію гасла барвистим колажем із знайомих всім нам смайликів «emoji». В офіційному тлумаченні гасла сказано так: «WOW – це те, що нас дивує, те, що звертає нашу увагу на раніше непомічені речі та змушує подивитись на звичне під іншим кутом. Кожна подія у світі та на сцені це WOW. У цьому ефекті людство живе з початку 2020-го, і ми його частина».  Однак, зважаючи на етимологію англомовного вигуку «вау!», виникають асоціації з разовою емоцію, атракцією, що вражає, але переважно не лишає за собою довготривалих вражень, крім одномоментного ефекту захоплення, як від спецефектів у 3D. Це поєднання сенсів з яскравими «emoji» одразу змушує провести паралель з масовою і молодіжною субкультурами покоління «P». І як тут не згадати культового Віктора Пелевіна, його тлумачення нових культурних координат ефекту WOW:

«Homo homini lupus est», — гласит один крылатый латинизм. Но человек человеку уже давно не волк. Человек человеку даже не имиджмейкер, не дилер, не киллер и не эксклюзивный дистрибьютор, как предполагают современные социологи. Все гораздо страшнее и проще. Человек человеку вау — и не человеку, а такому же точно вау. Так что в проекции на современную систему культурных координат это латинское изречение звучит так: «Bay, вay, вay!». Вот так наиболее емко и точно можно охарактеризовать современное общество».

«Generation П»

Чи вкладав у своє гасло театр такі ідеї, нам залишається тільки здогадуватись і слідкувати за перебігом подій сезону, перевіряючи на скільки цей ефект «WOW» матиме довготривалий ефект у серцях і думках глядачів. «Оновлений світ встановлює нові правила, і ми готові їх прийняти. Але, як і раніше, ми будемо вас дивувати, давати новий досвід, ламати стандарти і творити нові формати. Як і раніше, ми в одній мережі з усім світом. Ми хочемо розширювати кордони, а не звужувати. Тримаючи дистанцію, хочемо бути ближче. Ми готові поселитись у вашому телефоні, щоб ви завжди могли приєднатись до нас з будь-якої точки світу. Ми готові писати вам повідомлення, надсилати відеолекції та голосові наших читок» – йдеться у повідомленні театру.

Також активними хештегами в мережі на цей сезон було обрано #to_pause_or_to_play та #to_network_or_to_netflix?

 

У новому сезоні варто очікувати на такі події:

  • ·         «Хлібне перемир’я» - написав Жадан, поставив Жирков.
  • Онлайн-прем’єра вистави  «Дім»  британської драматургині Ніколи МакКартні у постановці Тамари Трунової в рамках Літературно-перекладацького фестивалю Translatorium (за підтримки УКФ).
  • Вистава «Людина з …» у постановці білоруського режисера Дмитра Богославського (за підтримки УКФ).
  • Прем’єра від режисерки Тетяни Губрій  -Поїхати не можна залишитись” драматурга Ігоря Носовського
  • Нова потужна постановка від режисера Макса Голенка.
  • Вистава відбританського режисера Метью Еванса в рамках резиденції Taking the Stage 2.0 та за підтримки Британської ради.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз