Перейти до основного вмісту

Стартувало створення першого театрального архіву



В Україні стартував масштабний амбітний проєкт зі створення першого у країні Digital Theatre Archiv. Проєкт передбачає запуск зручного та доступного веб-ресурсу, що буде обробляти та зберігати інформацію про вистави театрів України. Цифровим театральним архівом зможуть користуватися як науковці та представники театральної спільноти, так і звичайні глядачі.

Проєкт реалізується Національною спілкою театральних діячів України за підтримки Українського культурного фонду. Кураторка проєкту – українська театрознавиця, доктор мистецтвознавства, професорка Ганна Веселовська.

Без минулого нема майбутнього – всім відомий факт. Так як же бути, коли даних про минуле замало через те, що вони не системно фіксувалися і  зберігалися? Відсутність або закритість архівів, що довгий час вважалася нормою українського суспільного життя, торкнулася театральної сфери не менше, ніж будь-якої іншої.
Ганна Веселовська, кураторка проєкту Digital Theatre Archiv: «У результаті, в нашій скорегованій кимось історії, вже не раз відзначалися недостовірні театральні ювілеї, а провідні майстри сцени залишалися без гідного вшанування. І сьогодні, коли, здається, про все можна дізнатися з мережі, як виявилося, українському театрові і тут не пощастило: суцільна плутанина із датами прем’єр, авторами спектаклів, зіграними  акторами  ролями».
У багатьох країнах процес діджиталізованого архівування та фіксації театрального процесу триває вже давно. Існує чимало електронних театральних архівів у Великобританії, Німеччині, США, Франції. А державні інституції, що опікуються театрами в центральноєвропейських країнах (Інститут театру імені Збігнева Рашевського в Польщі, Угорський театральний музей та інститут, Театральні інститути у Словаччині, Чехії, Словенії та інші) забезпечують збереження інформації на спеціальних сайтах.
Юлія Федів, виконавча директорка УКФ: «Цей рік довів, що діджиталізація є принципово важливою не лише для збереження життєдіяльності культурних проєктів, а й з позиції доступності культури. Завдяки переходу в онлайн формати збільшується аудиторія глядачів чи слухачів, стираються кордони та відстані. І, звісно, важливим є збереження мистецьких творів, у випадку Digital Theatre Archiv - вистав, для того, щоб на цій основі здійснювались дослідження, відбувались копродукції, а головне – здійснювались глядацькі відкриття неймовірного світу театру».
Вивчивши досвід колег з європейських інституцій, НСТДУ за підтримки УКФ вже реалізувала низку технічних заходів по запуску повноцінної національної театральної бази даних. До кінця 2020 року планується зібрати, обробити та розмістити на спеціалізованому веб-ресурсі інформацію про постановки театрів України за період 2015-2019 рр. Запустити сайт планується вже у вересні-жовтні поточного року. Долучитися до процесу організатори запрошують всі театральні колективи України різного спрямування та різних форм власності.
Проєкт масштабний і має декілька етапів. А у підсумку має утворитися спеціалізований ресурс, що об’ємно надаватиме користувачам доступну та об’єктивну інформацію про театральне мистецтво України. Крім того, створення єдиної театральної бази даних стане важливим і для повноцінного розуміння всіх процесів, що відбуваються в театральній сфері, місця і ролі театру в загальнонаціональному культурному контексті.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз