Перейти до основного вмісту

Онлайн-вистави 11-17 травня від Комеді Франсез


Театр Комеді Франсез опублікував афішу онлайн-трансляцій на тиждень з 11 по 17 травня. У програмі – «Маскарад» Анатолія Васильєва.
Нагадаємо, що щодня з 17:00 за Києвом на сайті Comedie Française починається безперервна трансляція, яка складається з освітньої програми для дітей і дорослих, і читання поезії. Детальний розклад на найближчий тиждень опубліковано на сторінці театру.
Кожен день о 20:30 за київським часом Комеді Франсез показує відеозаписи вистав:
11 травня - «Атігона» Ануя, режисер Марк Пакен (2012)
12 травня - «Британіка» Расіна, режисер Стефан Брауншвейг (2016)
13 травня - вистави «Жорж Данден» (2014 року) і «Ревнощі Барбулье» (2016) за Мольєром, режисер Ерве П'єр
14 травня - Балет «Струмок» Лео Деліба і Людвіга Мінкуса, хореографія Жана-Гійома Барта (2012)
15 травня - «Індик» Фейдо, режисер Люкас Хемлеб (2003)
17 травня - «Самодури» Гольдоні, режисер Жан-Луї Бенуа (2015)

16 травня пройде трансляція вистави Анатолія Васильєва 1993 року «Маскарад» за п'єсою Лермонтова.
«Маскарад» - перша вистава Анатолія Васильєва, в якій зіграла Валері Древіль, що стала важливою актрисою для Васильєва. У «Маскараді» вона виконала роль Ніни. Її партнером був Жан-Люк Буте (Арбенін). Художник по костюмах «Маскараду» Борис Заборов писав: «Вистава у філософській концепції не орієнтована на драматичні колізії тексту конкретної п'єси, але більше на збірний, синтезований об’єм всієї лермонтовської творчості, повної ідей, фаталізму, прагнення до самознищення, загостренного інстинкту загибелі - звідси містицизм, релігійний зокрема, тобто ознаки, які, очевидно, властиві російській людині».

Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі
Дописати коментар
Докладніше

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл
Дописати коментар
Докладніше

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз
Дописати коментар
Докладніше