Перейти до основного вмісту

«Коріолан» з Томом Хіддлстоном і «Трамвай “Бажання”» з Джилліан Андерсон та інші нові вистави онлайн


Національний театр  National Theatre  продовжує тішити нас дорогоцінностями зі своєї скарбниці – анонсовано новий блок вистав, доступних онлайн.


З 14 травня можна буде побачити постановку «Хроніки барбершопа», вистава режисера Інуа Елламса, що раніше ніколи не транслювалася. Показ відбудеться з англійськими субтитрами.

З 21 травня в доступі неймовірна вистава «Трамвай “Бажання”» за славетною п'єсою Теннессі Вільямса. У ролі Бланш Дюбуа – мегазірка Джилліан Андерсон, Стелла – чудова Ванесса Кірбі.

З 28 травня дивіться «Парламент»  гостру політичну виставу Джеремі Херріна за п'юсою Джеймса Грема.

Ну і під кінець нового блоку – абсолютний хіт проекту, одна з найулюбленіших вистав глядачів, неперевершений шекспірівський «Коріолан» з Томом Хіддлстоном у головній ролі, Марком Гетіссом, Альфредом Іноком і Деборою Фіндлі. Покази цієї вистави на TheatreHD/Play почнуться з 4 червня.

Усі вистави (крім «Хронік барбершопа») пройдуть з українськими субтитрами, кожна буде в доступі один тиждень на сайті в розділі Play:
https://bit.ly/39IWfqJ

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз