Поки ми всі лише мріємо невдозі опинитися в театральній залі, ProТеатр пропонує впустити театр безспосередньо до свого дому. Ми для вас підібрали сімку найкращих кінострічок про театр і театральне життя, які залишили свій слід в історії кінематографа.
«Все про Єву»
Картина «Все про Єву», знята 1950 року, вважається класикою світового кінематографа. Це один з трьох фільмів, що висувалися на премію Оскар відразу в 14 номінаціях (два інших: «Титанік» і «Ла-Ла Ленд»). «Все про Єву» показує нам життя молодої актриси Єви, яка готова піти на все заради здобуття слави, і в'янучої театральної діви Марго. Цей фільм відкриває глядачеві життя та переживання театральних акторів, особливий світ жорстокої конкуренції, любові шанувальників, лестощів і зради. Серйозна і сильна драма, що не втратила своєї актуальності за 70 років.
«Закоханий Шекспір»
«Весь світ – театр, а люди в ньому – актори» – одна з найвідоміших цитат Вільяма Шекспіра. Англійський драматург подарував життя безлічі театральних постановок, йому присвячені кілька фільмів. Один з них комедійна мелодрама «Закоханий Шекспір».
Це легкий, добрий фільм, який приємно подивитися зі своєю другою половинкою. Він розповідає про молодість Шекспіра і про історію створення п'єси «Ромео і Джульєтта», яка прославила його ім'я у віках. Фільм переносить глядачів до Англії часів Шекспіра, хоча і не претендує на документальність. Відмінний акторський склад, приголомшливі костюми і декорації (спеціально для фільму побудували повномасштабну копію старовинного лондонського Rose Theatre) – чудова можливість доторкнутися до театрального мистецтва кінця XVI століття.
«Кулі над Бродвеєм»
Дія відбувається в Нью-Йорку в 20-х роках минулого століття. Талановитий і амбітний драматург Девід Шейн щойно написав нову п'єсу, і безуспішно намагається поставити її, оскільки грошей, як завжди, немає. З'являється гангстер, який пропонує гроші, але натомість вимагає дати головну роль своїй бездарній подружці. Чи може художник продатися і піти на компроміс? Закулісне життя театру відкривається у всій його красі в цій чудовій комедії великого Вуді Аллена.
«Чорний лебідь»
Спершу був написаний сценарій фільму про театр – Нью-Йоркський театр. Але, коли він потрапив в руки Даррена Аронофскі, йому здалося цікавіше перенести сюжет в балетну трупу. У ній зібралися ставити знамените «Лебедине озеро», але новоспеченій примі дві головні партії далися буквально потом і кров'ю. Так народився психологічний трилер «Чорний лебідь», що приніс Наталі Портман нагороду Кіноакадемії. Було зворушливо бачити, як вагітна Наталі отримує статуетку – адже цей фільм створив диво, актриса закохалася в свого партнера-танцівника Бенжамена Мільпьє і зараз дуже щаслива з ним.
«Прощавай, моя наложниця»
Покинемо гостинний Нью-Йорк і вирушимо далеко-далеко – за Китайську стіну. Чень Кайге прославився своїми фентезійними фільмами, а ось в музичній драмі «Прощавай, моя наложниця» він показав розгорнутий портрет Пекінської опери. Головні герої – два артиста, одному з яких пощастило знайти героїчне амплуа, тоді як інший все життя зображував представниць прекрасної статі. Відразу згадується п'єса «М. Батерфляй » (в ній азіатський чоловік-травесті заморочив голову європейському дипломату). Тут, правда, між колегами немає романтичних почуттів – обидва закохані в одну жінку. Кращий фільм про театр (вірніше, азіатський театр) отримав дві премії Канн – зокрема й «Золоту пальмову гілку».
«Персона»
За словами режисера Інгмара Бергмана – це найбільш важливий фільм в його фільмографії, адже він відображає його самого. Це маска, через яку режисер звертається до глядача, розповідає про себе, ділиться переживаннями і сподіваннями.
У фільмі розповідається про Елізабет Форгл – успішну акторку, яка перебуває на піку своєї творчості. Але в якийсь момент настає перелом. Актриса замовкає прямо посеред вистави. І невідомо – захворіла вона або просто вирішила перестати говорити з якихось, їй одній відомих причин. За порадою лікаря-психіатра Елізабет вирушає на відпочинок до моря. Тут вступає в роль ще один важливий персонаж – сестра Альма, доглядальниця. Людина, яка розповідає історії тієї, яка раніше сама говорила не без її участі. Чи вдасться сестрі Альмі розговорити Елізабет? Дізнатися, чому вона замовкла?
«Привид опери»
Роман Гастона Леру було екранізовано не раз – навіть «великий і жахливий» Даріо Ардженто не встояв перед спокусою. Але ми пропонуємо переглянути стрічку Джоела Шумахера – адже у ній використано неймовірно чарівну музику Ендрю Ллойда Веббера. «Привид опери» 2004 року року – це адаптація легендарного мюзиклу. Головні партії Шумахер довірив Еммі Россам, Джерарду Батлеру, Міранді Річардсон і Патріку Вілсону. Всі актори дуже добре співали самостійно, і переозвучувати їх (як у скандальному випадку з Одрі Хепберн і «Моєю прекрасною леді») не довелося.
ProТеатр бажає гарного перегляду!
Коментарі
Дописати коментар