Перейти до основного вмісту

Оголошено номінантів "Київської Пекторалі - 2019"


Сьогодні оприлюднили номінантів на "Київську Пектораль" за результатами 2019 театрального року. 
Як пам’ятаємо, минулого року ми відзначали, що пектораль отримав кожен перший в списку претендент у своїй категорії. Це відбувається не вперше, так що можна вже перевіряти роботу своєї інтуїції після оприлюднення списків претендентів і чекати, чи не повториться це ще раз.
 У зв’язку із світовою пандемією коронавірусу церемонії, як такої, не відбудеться. Переможців мають оголосити традиційно 27 березня в День театру.

НОМІНАЦІЯ
«За кращу драматичну виставу»

1. За мотивами драми-феєрії Лесі Українки «VERBA», режисер-постановник Сергій Маслобойщиков (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка).
2. Андрій Курков «Сірі бджоли», режисер-постановник Віталій Малахов (Київський академічний драматичний театр на Подолі).
3. Кшиштоф Бізьо «Токсини», режисер-постановник Олексій Лісовець (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра).
НОМІНАЦІЯ
«За кращу музичну виставу»
1. Ендрю Ліппа «Сімейка Аддамсів», режисер-постановник Кестутіс Стасіс Якштас (Литва) (Київський національний академічний театр оперети).
2. Гаетано Доніцетті «VIVA LA MAMMA (Нехай живе мама!), або ТЕАТРАЛЬНІ ПОРЯДКИ ТА БЕЗЛАД», режисер-постановник – Віталій Пальчиков (Київський академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва).
3. Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків», режисер-постановник Тетяна Матасова (Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня»).

НОМІНАЦІЯ
 «За кращу дитячу виставу»
1. Євген Огородній за Отфрідом Пройслером «Маленька Баба-Яга», режисери Євген Огородній та Ігор Федірко (Київський академічний театр ляльок)
2. Ганс Крістіан Андерсен «Снігова королева», режисер-постановник – Давид Петросян (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)
3. Оксана Дмітрієва за казками Сергія Козлова «Казка для маленького зайчика», режисер Оксана Дмітрієва (Київський академічний театр ляльок)
НОМІНАЦІЯ
«За кращу камерну виставу (виставу малої сцени)»
1. Панас Мирний «Лимерівна», режисер-постановник Іван Уривський (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)
2. Вільям Шекспір «Гамлет», режисери – Ольга Ларіна та Денис Мартинов (Київський академічний театр на Печерську)
3. Ніколас Байєр «Інцидент», режисер-постановник Наталія Кудрявцева (Київський академічний театр юного глядача на Липках)
НОМІНАЦІЯ
«За кращу режисерську роботу»

1. Раду Поклітару, балет за мотивами повісті Миколи Гоголя «ВІЙ» (Академічний театр «Київ Модерн-балет»).
2. Іван Уривський, вистава за Панасом Мирним «Лимерівна» (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка).
3. Кестутіс Стасіс Якштас (Литва), Ендрю Ліппа «Сімейка Аддамсів» (Київський національний академічний театр оперети).
НОМІНАЦІЯ
«За краще виконання чоловічої ролі»
1. Богдан Бенюк – роль Сергійовича, у виставі за Андрієм Курковим «Сірі бджоли» (Київський академічний драматичний театр на Подолі).
2. Ілля Мірошніченко – роль Хоми Брута у балеті за мотивами повісті Миколи Гоголя «ВІЙ» (Академічний театр «Київ Модерн-балет»).
3. Роман Халаімов – роль Олександра Тарасовича Аметистова, адміністратора у виставі за Михайлом Булгаковим «Зойчина квартира» (Київський академічний драматичний театр на Подолі).
НОМІНАЦІЯ
«За краще виконання жіночої ролі»

1. Оксана Прасолова – роль Мортиції Аддамс, у виставі Ендрю Ліппа «Сімейка Аддамсів» (Київський національний академічний театр оперети).
2. Марина Кошкіна – роль Наталі, у виставі за Панасом Мирним «Лимерівна» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка).
3. Людмила Шпиталева – роль «А», у виставі за мотивами п’єси Едварда Олбі «Три високі жінки» (Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я»).
НОМІНАЦІЯ
«За краще виконання чоловічої ролі другого плану»
1. Григорій Бакланов – роль Клавдія, у виставі за Вільямом Шекспіром «Гамлет» (Київський академічний театр на Печерську).
2. Дмитро Олійник – ролі Батька та Молодого хлопця, у виставі за Кшиштофом Бізьо «Токсини» (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра).
3. Костянтин Костишин – роль Калеві, у виставі за п'єсою «Людяна людина» Сіркку Пелтоли «Гарантія 2 роки» (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра).
НОМІНАЦІЯ
«За краще виконання жіночої ролі другого плану»
1. Оксана Жданова – роль Онуки, у виставі за п'єсою «Людяна людина» Сіркку Пелтоли «Гарантія 2 роки» (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра).
2. Лариса Трояновська – роль Манюшки, покоївки Зої, у виставі за Михайлом Булгаковим «Зойчина квартира» (Київський академічний драматичний театр на Подолі).
3. Юлія Першута – роль Гертруди, у виставі за Вільямом Шекспіром «Гамлет» (Київський академічний театр на Печерську).
НОМІНАЦІЯ
«За кращу сценографію»
1. Сергій Маслобойщиков, у виставі за мотивами драми-фейєрії Лесі Українки «VERBA» (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка).
2. Петро Богомазов, у виставі за Панасом Мирним «Лимерівна» (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка).
3. Гінтарас Макаревічус, у виставі Ендрю Ліппа «Сімейка Аддамсів» (Київський національний академічний театр оперети).

НОМІНАЦІЯ
«За кращу музичну концепцію вистави»
1. Автор оригінальної музики – Олександр Бегма, у виставі за мотивами драми-фейєрії Лесі Українки «VERBA» (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка).
2. Автори музики Денис Мартинов та Дмитро Срібний у виставі за Вільямом Шекспіром «Гамлет» (Київський академічний театр на Печерську).
3. Композитор Олександр Родін у балеті за мотивами повісті Миколи Гоголя «ВІЙ» (Академічний театр «Київ Модерн-балет»).
НОМІНАЦІЯ
«За краще пластичне вирішення вистави»
1. Лібрето, хореографія, постановка Раду Поклітару у балеті за мотивами повісті Миколи Гоголя «ВІЙ» (Академічний театр «Київ Модерн-балет»).
2. Режисер з пластики Віктор Литвинов, у виставі за мотивами драми-фейєрії Лесі Українки «VERBA» (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка).
3. Балетмейстер-постановник Дайнюс Бервінгіс, у виставі Ендрю Ліппа «Сімейка Аддамсів» (Київський національний академічний театр оперети).
НОМІНАЦІЯ
«За кращий акторський дебют»
1. Катерина Алєксєєва – роль Жанни д’Арк, у виставі «Біла ворона» (Київський національний академічний театр оперети).
2. Артем Пльондер – за низку ролей (студент училища культури Вітя, стиліст/візажист/модель Маркус Модел, оператор/відео-інженер Іван, стриптизер/він же студент Андрюша), у виставі за Татусем Бо і Русланом Горовим «Бери од жизні всьо» (Київський академічний театр «Золоті Ворота»).
3. Олександр Кірік – роль Івана, у виставі за Михайлом Коцюбинським «Тіні забутих предків» (Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня»).
НОМІНАЦІЯ
За кращий режисерський дебют»
1. Анна Турло, вистава за мотивами нарисів Ольги Кобилянської та Лесі Українки «Точка зору» (Український малий драматичний театр).
2. Яна Ушпік, вистава за сценарієм фільму «Осіння соната» Інгмара Бергмана «Твоя дочка, Єва» (Мистецько-концертний центр ім. І.Козловського Київського національного академічного театру оперети).
3. Тетяна Матасова, вистава за Михайлом Коцюбинським «Тіні забутих предків» (Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня»).
Щорічно розглядають претендентів на премію у 14-ти основних номінаціях. Окрім цього, є три номінації, лауреатів яких визначає Оргкомітет, а саме: «За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва», «Подія року», «Спеціальна премія».

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз