Перейти до основного вмісту

"Коли цвіте папороть" Львівської опери знову покажуть на Youtube



На прохання глядачів цього тижня Львівська опера повторно транслюватимеме феєрію «Коли цвіте папороть» Євгена Станковича. Приєднуйтеся до перегляду онлайн трансляцій 25 та 26 квітня о 12:00.

Про феєрію критики писали: «Музика Євгена Станковича – масштабна, всеосяжна...»; «уперше на українській театральній сцені можна було побачити вражаюче уяву дійство у форматі 3D»; «...унікальне поєднання жанрів, народних традицій і сучасної хореографії, а музика зачаровує».

Доступ до перегляду дійсний лише на час трансляції вистави!

25 та 26 квітня о 12:00 за посиланням: https://www.youtube.com/user/OperaLviv/videos

Тривалість: 1 год. 35 хв.

Феєрія-опера-балет у 2 діях.

Солісти – Ніна Матвієнко, Олена Романів, Михайло Малафій.
Солісти балету – Дарія Косміна, Сергій Качура.
Хор, балет і симфонічний оркестр Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.
Постановники: Володимир Сіренко (диригент), Василь Вовкун (режисер), Василь Коваль (хормейстер), Артем Шошин, Сергій Наєнко (балетмейстери), Тадей Риндзак (художник), Дмитро Ципердюк (художник світла), Ганна Іпатьєва (костюми).

Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі
Дописати коментар
Докладніше

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл
Дописати коментар
Докладніше

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз
Дописати коментар
Докладніше