Перейти до основного вмісту

Головні театральні прем'єри грудня


Рік добігає свого завершення, проте театри продовжують плідно працювати над створенням нових вистав, якими вони зможуть порадувати вас в грудні. Тож пропонуємо вам огляду головних українських прем’єр, які можна буде побачити в грудні.


Театр на Подолі
«Сірі бджоли»
Віталій Малахов презентує в своєму театрі історію за однойменним романом
голови українського ПЕН-клубу Андрія Куркова. Сам роман свого часу у 2018 році увійшов до шорт-листа «Книги року BBC». Ця вистава про особисту і суспільну сіру зону, про вплив соціального і політичного оточення, про людей, які сумніваються, про те, що кожен прагне миру. Ця історія про своїх і чужих, про війну й Україну. Тож вистава обіцяє бути про нас з вами.
У головних ролях Богдан Бенюк та Сергій Бойко.
Прем’єрні покази заплановано на 7, 8 та 22 грудня.


Дикий театр
«Акула»
Оскільки останні два роки Станіслав Мойсеєв активно працював за кордоном,
зокрема поставив вистави у Польщі, Грузії та Китаї, в Україні глядачі були позбавлені можливості насолодитись новими роботами режисера. Та от нарешті, після першої презентації вистави «Акула» в рамках львівського театрального фестивалю «Золотий Лев», відбудеться офіційна прем’єра на сцені Театру на Липках. В інтерв’ю ProТеатру Станіслав Мойсеєв розказував: «Мемет шикарно маніпулює нами, створюючи певну ілюзію в стосунках і підміняючи позиції персонажів. Мені все ж видається, що це текст про знищення ліберально-новаторських інтелігентських ідей внутрішньо агресивною істотою. Професор платить за свою ліберальність, за намагання бути вільним, бути «над», бути свого роду деміургом. В нього така викладацька задача – він хоче з цієї ідіотки, яка не може перцепцію від концепції відрізнити, зліпити своє. І, якби йому це вдалось, в нього би просто крила виросли, він би літав!»
Головні ролі виконають Сергій Калантай та Катерина Алєксєєва.
Прем’єра відбудеться 9 грудня.


Одеський академічний
український музично-драматичний театр ім. В. Василька
«Підступність і кохання»
Іван Уривський, головний режисер Одеського українського муздраму представляє
в грудні нову роботу за всесвітньовідомим твором Фрідріха Шиллера. Хто знайомий з почерком режисера може тільки із втомливою насолодою нетерпляче чекати на символістську естетику Уривського, котрий дослідить психологізм істинного почуття, брехні підступу, адже перші фото з репетицій дійсно пророкують появу нового світу, де Шеллер і сучасний ритм переплетуться на одному ґрунті. Чи є у справжнього кохання шанс протистояти витонченій підступності? Чому хробак сумнівів так легко знищує молоді квітучі сади? Чому Бог, як справжній селекціонер, схрещуючи найкращі взірці, випробовує їх найпідступнішими шкідниками? І до чого тут лимони?
Дізнатися відповіді на ці та інші питання можна буде на прем'єрі вже 12 грудня.

Театр драми і комедії
«Сімейний альбом»
Італійський режисер Матео Спіацці разом з українськими акторами ставить
історію, яка буде схожа на дитячий захват. Творці обіцяють добру, красиву, смішну і щиру виставу. Глядач спостерігатиме за життям родини України 90-х років, сім’ї, в якій поєднують своє буття три покоління. Як зазначав Олег Стефан, який буде зайнятий у цій виставі, в інтерв’ю ProТеатру: «Я думаю, це буде щось нове для України, точно не для світу, бо не тільки цей режисер практикує такі речі. Це буде робота з масками. І це буде не пантоміма і не хореографія. Це буде робота драматична, в якій буде смішне і зворушливе, впізнаване, добре, вічне. З такою системою засобів вираження український глядач ще не зустрічався».
Прем’єрні покази відбудуться 14-15 грудня.

Театр «Актор»
«Дон Жуан. Коктейль»
Академічний театр «Актор» готовий дивувати вас цікавим проектом. На основі
творів класиків про славнозвісного коханця Марина Смілянець фантазує на тему сміливих та курйозних пригод Дона Жуана та його вірного слуги, походеньки яких, як заведено, закінчаться у пеклі. Сміливі фантазії авторки на сцені втілив режисер Максим Голенко, який в рамках однієї вистави зібрав яскравий акторський ансамбль: Михайло Кукуюк, Олександр Жила, Олександр Ярема, Максим Максимюк, Анна Кузіна, Олена Олейнікова, Віталіна Біблів, Тамара Антропова, Олексій Вертинський, Володимир Кокотунов,  Катерина Рубашкіна, Тетяна Марштупа.
Прем’єра відбудеться 18 грудня.

Національний академічний
драматичний театр ім. Івана Франка
«Снігова королева»
Національний театр Франка творить атмосферу свята завдяки класичній казці Ганса Крістіана Андерсена «Снігова королева». Улюблена зимова історія оживе на сцені завдяки Давиду Петросяну, хто вже встиг завоювати камерну сцену театру, а тепер освоює велику. Очевидно, від такого режисера годі й чекати винятково дитячу історію, переконані, що казка стане цікавою не тільки для дітей, але й для дорослих. Крім того над сценографією та костюмами працює Петро Богомазов, а акторський склад зібрав під одним казковим покровом найяскравішу команду талановитих молодих акторів. Тож чекаємо на диво!
Прем’єрні грудневі покази: 21, 27, 29 грудня.


                                              «Стіна»
Ще одна прем'єра франківців вже зовсім не дитяча. П'єса про війну української письменниці, поетеси, кіносценаристки, перекладачки Любові Якимчук, що народилася в Первомайську Луганської області у режисурі постановника Томаса Меттлера зі Швейцарії. У анотації вказано, що глядачі зможуть розпізнати алюзії на п'єси Семюела Беккета і Шекспіра, і все це у документально-публіцистично-поетичній формі.
Прем’єрні грудневі покази: 17, 18, 28 грудня.

Франківський драмтеатр
«Фелікс Австрія»
Головний режисер театру Жюль Одрі робить перше сценічне прочитання
бестселера однойменного роману Софії Андрухович, сповненого містицизмом, вишуканою естетикою Станіславова початку ХХ століття. Казка для дорослих про  правдиву самотність, стигми дитинства, про те, як звільнитися від ілюзій і навчитися любити себе справжнього або справжню. Одну з головних ролей у виставі зіграє Надія Левченко. Через монологи-згадки головної героїні українки Стефи Чорненько (актриса Іванка Сірко) глядач дізнаватиметься про сюжет і шукатиме відповіді на психологічні ребуси: як позбутися ілюзій, подолати стигми дитинства, знайти себе справжню і навчитися любити свою самотність. Як відомо, роман письменниці невдовзі оживе й на широких екранах нашої країни, вже 16 січня 2020 року стрічка Христини Сиволап під назвою «Віданна» вийде в прокат.
Перший прем’єрний показ вже відбувся 1 грудня, наступний ви зможете побачити  27 грудня на камерній сцені театру.

Національний академічний
драматичний театр ім. Марії Заньковецької
«Фредерік або Бульвар злочинів»

У львівському Національному театрі, навколо якого останнім часом не вщухають
новини з гострою проблематикою, з’явиться наприкінці року вистава з промовистою назвою «Фредерік або Бульвар злочинів» в постановці Олексія Кравчука. Однак це лише улюбленець сцен Е-М. Шмітт і жодних алюзій на сьогодення немає. Однак, хто знає? Про це можна буде дізнатися лише на прем’єрі 28 та 29 грудня. В головній ролі Андрій Козак та Юрій Хвостенко.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз