Перейти до основного вмісту

Перемога "Коріолана" в Китаї



Учора на VIII Міжнародній Театральній Премії у Циндао (Китай) на території Центральної Академії Драми відбулася церемонія нагородження лауреатів премії. Вистава Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка "Коріолан" В. Шекспіра у постановці головного режисера театру Дмитра Богомазова перемогла у номінаціях:

"Краща вистава" - режисера Дмитра Богомазова

"Краща головна роль" - актора Дмитра Рибалевського

"Краща роль другого плану" - актора Олексія Богдановича
(Напередодні поїздки у Китай ProТеатр записав інтерв'ю з актором)

"Кращий дебют" - актора Олександра Рудинського.
Рецензію ProТеатру на виставу можна прочитати тут: "Коріолан" або Дракони проти яструбів й круків

Нагадаємо, що вистава "Коріолан" увійшла у ШОРТ-ЛИСТ ІІ Всеукраїнського театрального Фестивалю-Премії «ГРА» у номінації «За найкращу драматичну виставу». 30 листопада дізнаємось переможця.
Театр Франка бере участь у Театральнії Премії Академії вже втретє.
Вперше до Китаю у 2016 році привезли уривок з "Еріка XIV" Авґуста Стріндберґа, де Тетяна Шляхова та Поліна Лазова отримали нагороди як кращі актриси другого плану. 
Друга поїздка до Китаю відбулася у жовтні 2017 року із виставою "Річард ІІІ" за В. Шекспіром, де Богдан Бенюк отримав Гран-Прі Церемонії "За кращу головну роль".
VIIІ Міжнародна Театральна Премія Академії (Акт Авард), що проводиться Центральною Академією Драми Китаю, пройшла з 31 жовтня по 8 листопада 2019 року у Циндао, Китай. Заснована Центральною Академією Драми Китаю у 2011 році, Міжнародна Театральна Премія Академії спрямована на подальше сприяння довгостроковому розвитку театрального мистецтва та заохочення окремих творчих особистостей та груп, які зробили видатний внесок у театральну індустрію з метою розвитку театральної діяльності, піклуючись про класичне мистецтво та просування національної культури.

Фото та інформація надана прес-службою театру


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в н...

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі...

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз...