Шевченківська премія в галузі театрального мистецтва

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив перелік кандидатур на здобуття премії в 2020 році. До списку загалом увійшло 58 робіт. Пропонуємо вам ознайомитись з претендентами в номінації «Театральне мистецтво».

1. Андреєва Тетяна Георгіївна (автор лібрето, виконавиця партії Проні Прокопівни Сірко), Литвинов Віктор Володимирович (балетмейстер-постановник), Кожухар Володимир Маркович (диригент-постановник), Шевченко Юрій Валентинович (композитор), Іпатьєва Ганна Вікторівна (художник по костюмах).

Балет «За двома зайцями» на 2 дії за мотивами п’єси Михайла Старицького Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г.Шевченка.

2. Вовкун Василь Володимирович (режисер-постановник).

Феєрія Є. Станковича «Коли цвіте папороть» Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, опери Дж. Верді «Набукко» та В. А. Моцарта «Дон Жуан» Одеського національного академічного театру опери та балету.

3. Захаревич Михайло Васильович (генеральний директор-художній керівник театру), Одинокий Юрій Дмитрович (автор інсценізації, режисер-постановник), Александрович Андрій Ігорович (художник-постановник), Савченко Анжеліка Віталіївна (виконавиця ролі Патріції Хольман), Нищук Євген Миколайович (виконавець ролі Роберта Локампа).

Вистава «Три товариші» за романом Еріха Марія Ремарка Національного академічного театру імені Івана Франка.

4. Ірванець Олександр Васильович (автор п’єси), Баландін Федір Володимирович (режисер-постановник), Єрмоленко Андрій Іванович (художник-постановник), Вітовська-Ванца Ірма Григорівна (виконавиця головної ролі), Блажчук Анастасія Сергіївна (виконавиця головної ролі).

Вистава «Едігна. Донька Анни Київської і Генріха Першого. Початок Славного Служіння».

5. Крикунов Ігор Миколайович (режисер та виконавець головної ролі).

Вистава «Вожак» Київського академічного музично-драматичного циганського театру «Романс».

6. Маслобойщиков Сергій Володимирович (автор інсценізації,режисер-постановник, художник-сценограф), Рудюк Наталія Микитівна (художник по костюмах), Бегма Олександр Володимирович (композитор).

Вистава «Verba» за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка.

7. Мосійчук Олег Петрович (головний режисер).

Драматична містерія «Тарас» Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.

8. Павлюк Сергій Миколайович (режисер).

Вистава «Політ над гніздом зозулі» Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. Гоголя.

9. Пасічник Степан Володимирович (режисер-постановник).

Вистава за п’єсою Н. Ердмана «Самогубець» Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.

10. Струтинський Богдан Дмитрович (режисер-постановник).

Мюзикл «Скрипаль на даху» Київського національного академічного театру оперети.

11.Троїцький Владислав Юрійович (режисер), Григорів Роман Романович (композитор), Разумейко Ілля Костянтинович (композитор).

Опера-реквієм «ЙОВ» (IYOV).

12. Чиборак Дмитро Іванович (автор сценічної версії, режисер-постановник).

Вистава за твором Василя Стефаника «Камінний хрест» Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. І. Озаркевича.

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі

Докладніше

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл

Докладніше

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз

Докладніше

ProТеатр

Шукати в цьому блозі