У світі, де людина має безліч можливостей і вмінь, не вміє елементарного – бути щасливою, а тим більше не може гарантувати щастя близьким. «Гарантія 2 роки» за п’єсою Сіркку Пелтоли «Людяна людина» –прем’єра Тамари Трунової, що відкрила новий сезон в Театрі драми і комедії, говоритиме про людину і людство з іронією, гумором і сентиментом.
 |
| Фотограф Анастасія Мантач |
Театр для глядача – саме цей постулат керівництво поклало в основу з першого подиху театру цього сезону. Він зустрів глядача на свою першу прем’єру оновленим холом, стильним візуальним позиціонуванням складу трупи, живим музичним брейком перед виставою, а головне – особливо теплим ставленням, яке відчувається одразу на рівні спілкування персоналу з глядачем. Тому не дивно, що і перша прем’єра нового сезону саме про людські взаємостосунки. «Гарантія 2 роки» – це стратегічний компроміс для нового старту в історії театру – комбінація нової форми з одвічним змістом: про людей і людяність, про самотність і втрачені ілюзії, про загублене чи взагалі не набуте вміння бути щасливими.
 |
| Фотограф Анастасія Мантач |
Головний герой Анатолія Ященка Райне втрачає найважливіше для сучасної людини сьогодні – роботу, навколо якої крутиться все життя. Саме тоді, на фоні яскравих сітілайтів, що сповнені оптимістичними гаслами, як на тренінгах із саморозвитку, барвистих реклам подорожей до райських островів загострюється відчуття внутрішньої самотності і повертаються привиди минулого: розлучення з дружиною, втрачене спілкування з рідним сином й онучкою. Не ті підсумки хотілося б Рейне підводити вже в його віці. «Humanity» кричить неон на будинку, в маленьких сотах якого вміщено так само маленькі історії людських самотностей. І як тут не згадати славнозвісну однойменну пісню Клауса Майне і групи Scorpions, яка каже «Humanity, Goodbye»…
 |
| Фотограф Анастасія Мантач |
Тамара Трунова дає можливість зазирнути у вікна цих людських історій. Вони ніби про різне, але всі насправді про одне – гарантію сьогодні має будь-який гаджет, але людські стосунки не мають жодних, як і не мають ціни чи строку давності. Лунає: «Якщо вимкнути світло, то і бруду не видно». Але як довго ми можемо «вимикати світло» аби не бачити своїх проблем? Стосунки не продукт, а щоденна робота «крок за кроком», як не втомлюється повторювати Райне.
 |
| Фотограф Анастасія Мантач |
Абсолютно чудовим універсалом, що об’єднує всю внутрішню дію вистави, надає їй динаміки і повітря, став герой Костянтина Костишина Калеві. Добродушний фрік, який у світі власної самотності вклав усю свою душевну прив’язаність і переживання в перегляд серіалу «Санта Барбара», а історія випадкового сусіда Райне, стає ніби живим продовженням людських серіальних пристрастей в реальності, якими він щиро переймається не менше, ніж екранними. Він не Санта, що робить дива, він лише різдвяний олень, що може привести одних до інших, аби ті хоча б спробували обійняти одне одного. Ніхто не може зробити дива, якщо ти сам того не бажаєш. Люди самі собі ставлять бар’єри, опиняючись, в решті решт, як Райне, на одвірках власного життя і пам’яті про молодість і тропічні острови, єдине місце, де він був щасливим.
«Гарантія 2 роки» - це прості слова про головне, щоб нам не довелось колись самим сказати «Людство, прощавай…».
Коментарі
Дописати коментар