Перейти до основного вмісту

Благодійний показ вистави "Оскар"



27 вересня о 19:00 у Київському академічному театрі ляльок відбудеться благодійний показ вистави «Оскар».

Виставу створено на основі повісті «Оскар і рожева пані» сучасного французького письменника та драматурга Еріка-Емануеля Шмітта.

"Дорогий, Боже, мене звати Оскар, мені 10 років. Я підпалив кота, будинок, здається, навіть підсмажив червоних рибок. Це мій перший лист до тебе, бо раніше у мене не було часу через навчання".

Таким листом починається філософська вистава "Оскар". На вас чекають 12 щемливих, щирих, кумедних листів десятирічного невиліковно хворого хлопчика на ім'я Оскар.

Кожен з листів це звернення до Творця, просякнуте щирістю, іноді відчаєм, але більше - радістю відкриття цього неймовірного світу. У цих листах десятирічний хлопчик проживе ціле життя, наповнене ейфорією дорослішання, стриманністю зрілості та мудрістю старіння людини.

Свої останні 12 днів життя Оскар проведе у товаристві доволі непересічної пані - Рожевої Пані, котра і вигадала для хлопчика таку гру, аби він відчув усю повноту цього чудового дару - життя. Адже неважливо, скільки днів у твоєму житті, важливо, скільки життя у твоїх днях.
Фото з офіційного сайту Київського академічного театру ляльок

«Оскар і рожева пані» має багато інтерпретацій на українській сцені, але саме лялькова постановка Михайла Урицького стала найбільш титулованою. Режисер зробив випускну виставу зі студентами Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені В. К. Карпенка-Карого, а після їх випуску переніс на професійну сцену — в грудні 2013 — прем'єра в Одеському обласному театрі ляльок, а 21 листопада 2015 — прем'єра вистави у Київському муніципальному академічному театрі ляльок. Київська постановка стала справжнім тріумфатором «Київської пекторалі-2016». Вперше в історії премії вистава театру ляльок номінувалася в трьох категоріях, у яких традиційно були представлені роботи драматичних театрів («Краща вистава / вистава драматичного театру», «Краща режисерська робота» та «Найкраща жіноча роль». «Оскар» отримав пектораль у двох номінація: «Краща вистава» та «Краща режисерська робота».

Усім благодійникам, які зроблять внесок понад 150 грн, напередодні вистави буде надіслано запрошення, яке дає можливість відвідати подію. Будь ласка, вкажіть актуальну e-mail адресу при здійсненні внеску.

Зробити благодійний внесок: 
https://super.tabletochki.org/ru/campaigns/blagodijnij-pokaz-vistavi-%C2%ABoskar%C2%BB?fbclid=IwAR0V11DXaIBMRx4RAx_iOHjt9RBHRgcHxOqoMxaGDEwAqABHZmMawVifVhM

Квитки можна придбати за посиланням: 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Кабукі - японський традиційний театр

В Японії лише за чотирма театрами - бугаку, бунраку, кабукі і ногаку - закріпився статус «традиційних». У країні досі існують виконавські мистецтва, безвісти зниклі на азіатському континенті. Виниклі в свій час під прямим впливом ритуальної та ігрової культур Китаю, Кореї, Індії, Тибету, Персії (а в ідейному плані - шаманізму, синтоїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, індуїзму), ці виконавські мистецтва збереглися в Японії і донині. Фото актора з вистави театру Один з найвідоміших традиційних японських театрів - це театр кабукі. Початок жанру кабукі поклала Ідзумо-но Окуні 1603 року, коли стала виконувати ритуальні танці у висохлому руслі річки, а також на багатолюдних вулицях Кіото. Пізніше Окуні стала додавати до своїх танців світські й романтичні сцени під акомпанемент різних музичних інструментів. З ростом популярності Окуні стала виступати на сцені й зібрала свою трупу, що складалась тільки з жінок . Театр став відомим і виступав навіть перед імператором. Пі

Цитати Леся Курбаса

Початком мистецтва світу є театр. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати. Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій. Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала! Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому. Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу. Політика залежить від державних мужів майже стіл

Українська класика в театрі

Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ Мельпомени у віночку та вишиванці. Українська література в сучасному театрі – це філософський дискурс в національну свідомість, котрий вибудовує парадигму погляду на сучасне українське мистецтво. І саме з такими виставами без кліше ми познайомимо вас у цій статті, і ви забудете, що таке «укрліт» шкільного формату. Національний театр ім. І. Франка Традиційно саме в Національному театрі Франка можна знайти вистави за українською класикою на будь-який смак. Серед них є й такі, що заслуговують особливої уваги і відкриють для вас «укрліт» наново. «Morituri te salutant» Фото: офіційна сторінка театру Вистава за творами майстра української психологічної новели Василя Стефаника (1871 – 1936 рр.). Його твори, в основному трагічного напрямку, змальовують буденність сільського життя, ті драми, які відбуваються день при дні, навіть без усвідомлення героями значення і суті їх. Інсценіз